Page 51 - 6536

4) місця переробки та захоронения радіоактивних відходів, де
можливі аварії, спричинені руйнуванням захоронень;
5) використання радіонуклідів у народному господарстві (у
промисловості, медицині, геології, сільському господарстві,
енергетиці) у вигляді закритих радіоактивних джерел.
Забруднюють навколишнє середовище радіонуклідами
радіоізотопні лабораторії, які використовують радіонукліди у
відкритому вигляді для наукових і виробничих цілей. Скиди
радіоактивних відходів у стічні води навіть у низьких
концентраціях протягом певного часу призводять до поступового
накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі;
6) ядерні вибухи, що спричиняють радіоактивне забруднення
місцевості внаслідок локального і глобального випадання
радіоактивних опадів.
Глобальної шкоди довкіллю і людству загалом завдала аварія,
яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.
Радіоактивний матеріал поширився в атмосфері, розсіявся і
випав на поверхню майже всієї Північної півкулі, максимально
забруднивши територію України, Росії, Білорусі.
Внаслідок катастрофи на ЧАЕС була забруднена територія 74
районів в 12 областях України загальною площею 6,7 млн. га
сільськогосподарських угідь.
Найбільше забруднені були території Київської,
Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Черкаської та Вінницької
областей
Специфіка радіологічної ситуації, що склалася на обширній
території після Чорнобильської аварії, полягає в тому, що основною
загрозою здоров'ю людини є не променева хвороба, а високі дози
додаткового внутрішнього та зовнішнього опромінення, що
призводить до розвитку різноманітних захворювань. Внутрішнє
опромінення можна зменшити, знижуючи вміст радіонуклідів у
сільськогосподарській продукції. Найнебезпечнішими
забруднювачами сільськогосподарських угідь і продукції є
стронцій-90 та цезій-137. Вони характеризуються високим періодом
напіврозпаду та здатністю включатися в харчові ланцюги.
Головним завданням радіоекологічних досліджень є
комплексне оцінювання стану екосистеми, включаючи її дію на
людину. Воно реалізується у процесі радіоекологічного
моніторингу як складової загального екологічного моніторингу.
Радіоекологічний моніторинг – комплексна інформаційно-
технічна система спостережень, досліджень, оцінювання й
прогнозування радіаційного стану біосфери, територій поблизу
АЕС, потерпілих від радіаційних аварій.
Головними завданнями радіоекологічного моніторингу є:

50