Page 52 - 6536
P. 52

–  спостереження  та  контроль  за  станом  забрудненої
                            радіонуклідами  зони,  її  окремих  особливо  шкідливих  ділянок  та
                            пропонування заходів щодо зниження шкідливості;
                                  –  моніторинг  стану  об'єктів  природного  середовища  за
                            одними  і  тими  самими  параметрами,  які  характеризують
                            радіоекологічну ситуацію як у зоні забруднення, так і за її межами;
                                  –  виявлення  тенденцій  до  змін  природного  середовища,
                            спричинених  функціонуванням  екологічно  небезпечних  об'єктів  і
                            при реалізації заходів, що проводяться на забруднених територіях;
                                  – з'ясування тенденцій до змін стану здоров'я населення, яке
                            проживає на забруднених радіонуклідами територіях;
                                  –  інформаційне  забезпечення  прогнозу  радіоекологічної
                            ситуації в забрудненій зоні та країні загалом.
                                  Радіологічний  моніторинг  реалізують  у  трьох  напрямах:
                            базовий    (стандартний),   кризовий   (оперативний),   науковий
                            (фоновий).
                                  Базовий   радіоекологічний   моніторинг    здійснюють    за
                            допомогою  мережі  пунктів  спостережень,  яка  охоплює  всю
                            територію  країни,  включаючи  служби  радіаційного  контролю  на
                            ядерному виробництві.
                                  Система кризового радіологічного моніторингу формується на
                            основі діяльності територіальних служб спостереження і контролю
                            радіоекологічних  параметрів  навколишнього  середовища  на
                            територіях, де виникли несприятливі радіологічні ситуації.
                                  Науковий     радіоекологічний    моніторинг      реалізують
                            координуючі  структури  на  базі  науково-дослідних  закладів
                            (підрозділів  НАН  України),  які  розробляють  методи  та  програми
                            радіологічних досліджень.
                                  В  Україні  після  катастрофи  на  ЧАЕС  здійснюють
                            радіоекологічний  моніторинг  основних  складових  довкілля  на
                            різних  територіальних  рівнях  за  характерними  лише  для  нашої
                            держави  показниками.  Так,  в  зоні  забруднення  (крім  об'єкта
                            «Укриття»  та  30-кілометрової  зони  відчуження)  здійснюється
                            радіоекологічний  моніторинг  у  різних  напрямах:  моніторинг
                            ландшафтно-геологічного  середовища  з  метою  отримання  базової
                            інформації   для    оцінювання    та   прогнозування    загальної
                            радіоекологічної   ситуації   на   забруднених    радіонуклідами
                            територіях і її впливу на екологічну ситуацію в Україні; моніторинг
                            поверхневих     і   підземних    водних     систем;   моніторинг
                            природоохоронних  заходів  та  споруд;  моніторинг  локальних
                            довгочасних джерел реального  і потенційного забруднення (об'єкт
                            «Укриття», ставок-охолоджувач, пункти захоронения радіоактивних
                            відходів,  пункти  тимчасової  локалізації  радіоактивних  відходів);


                                                           51
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57