Page 54 - 6536

Ядерно-радіаційний моніторинг має важливе значення для
оцінки ймовірності виходу радіонуклідів з диспергованого
реакторного палива в навколишнє середовище. Його завданням
також є контроль за станом ядерно-радіаційних об'єктів і
напрацювання заходів щодо зниження ступеня їх шкідливості,
оцінювання і прогнозування радіаційної обстановки на об'єктах
природного середовища.
Радіогеохімічний моніторинг. Він є основним джерелом
отримання регулярної і системно-організованої інформації про
просторовий розподіл радіоактивних, зокрема техногенних,
елементів або їх ізотопів і закономірності їх мобілізації, транзиту,
локалізації та фіксації. З метою реалізації цього моніторингу
оцінюють радіоекологічний стан природно-техногенних систем
різних рівнів за допомогою гамма-зйомки території: на
національному рівні (масштаб 1:1 000 000–1:500 000) оцінюють
радіоекологічну ситуацію загалом по країні; регіональний рівень
(масштаб 1:200 000–1:100 000) охоплює великі природно-
територіальні комплекси або їх частини в природних
адміністративних межах; локальний рівень (масштаб 1:50 000–1:25
000) – займається вивченням міських агломерацій особливо
забруднених районів; на детальному рівні (масштаб 1:10 000–
1:2000) оцінюють окремі райони міських агломерацій та інші
природно-техногенні комплекси вищих порядків. Для його
здійснення формують регулярну мережу точок спостережень, які
дають змогу з достатньою повнотою охопити елементи довкілля,
що вивчаються, та охарактеризувати їх з допустимою
достовірністю.
На основі отриманої інформації складають карти щільності
поверхневого забруднення ґрунтів цезієм-137, стронцієм-90,
одержують окремі дані про забруднення однорічної та багаторічної
рослинності.
Моніторинг однорічної рослинності дає змогу встановити
сезонні коливання концентрацій радіовуглецю і у такий спосіб
достатньо точно реагувати на зміну радіоекологічної ситуації в
районах діючих атомних станцій. Він сприяє відстеженню
радіаційного забруднення довкілля протягом довгих періодів.
Моніторинг поверхневих водних систем. Основною причиною
здійснення цього виду моніторингу було потрапляння великої
кількості радіоактивних опадів у водозбори рік Прип'ять, Десна,
Дніпро, які є основними водними артеріями водосховищ
Дніпровського каскаду.
Установи НАНУ, Міністерства охорони здоров'я, гід-ромету
відповідно до програми радіологічного моніторингу гідросфери
басейну Дніпра здійснюють спостереження за всім каскадом

53