Page 46 - 6536

морфологічними і хімічними властивостями грунтових горизонтів,
потужністю і складністю будови геногоризонтів та ін.
Корінна (лісова, лісостепова, степова) фаза характеризує
спонтанне функціонування фацій за відсутності виражених у
вертикальній структурі антропогенних змін /. Фітоценоз
відрізняється видовою різноманітністю і багатоярусністю. Наявні
деревний, чагарниковий, чагарничковий і трав’яний яруси.
Грунтовий профіль складається з горизонтів: лісова підстилка (Не –
0-3 см); гумусовий горизонт (3-14 см); гумусовий перехідний
горизонт (HP – 14-28 см); материнська порода (Р – 28 см і нижче).
Вторинно-лісова (степова) фаза. В результаті суцільної
вирубки корінний фітоценоз замінений похідним. Зменшилась
кількість ярусів (горизонтів), потужність підстилки, гумусового і
гумусового перехідного горизонтів.
Післялісова лучна антропогенна фаза встановлюється при
антропогенно обумовленій зміні лісової рослинності лучною. В
умовах сінокосіння або помірного випасу трав"яні фітоценози
характеризуються ще відносно високою видовою різноманітністю
при пануванні різнотрав’я і злаків. Відбуваються суттєві зміни і у
грунті, на місці підстилки виникає дернина.
Деградаційна фаза. Розорювання післялісових лук або
степової рослинності призводить до утворення одновидового
рослинного угруповання сільськогосподарських культур. Верхні
горизонти грунту внаслідок оранки переміщаються, дернина вже не
утворюється, вміст гумусу зменшується. Збалансованість
взаємозв’язків компонентів фації різко послаблюється, вона стає
нестійкою і вразливою до процесів деградації (водна і вітрова ерозія
та ін.).

Спостереження на моніторингових полігонах.
Реалізація ландшафтного моніторингу неможлива без
постійних комплексних ландшафтно-моніторингових спостережень
на геоекологічних полігонах.
Важливим організаційним принципом моніторингу є
регіональний принцип, який передбачає максимальне врахування
природних умов і особливостей господарської діяльності у межах
конкретних фізико-географічних регіонів (областей, районів,
населених пунктів).
Детальними моніторинговими дослідженнями повинні бути
охоплені всі основні (репрезентативні) геокомплекси, які
функціонують як у заповідному режимі, так і в умовах
різноваріантних антропогенних навантажень. Це зумовлює
необхідність організації спостережень на спеціальних ключових

45