Page 55 - 6536

Дніпровського водосховища, Чорним морем та усіма основними
ріками України: Дніпром, Прип'яттю, Південним Бугом, Десною,
Тетеревом, Ужем, а також у місцях водозаборів з підземних джерел.
Радіогідрогеологічний моніторинг. Спочатку для
спостережень за підземними водами використовували сільські
шахтні колодязі та діючі водозабірні свердловини. У 1986–1987 рр.
у зв'язку з організацією пунктів захоронення та пунктів тимчасової
локалізації радіоактивних відходів, переважно в межах 5-
кілометрової зони були пробурені свердловини, які інформували
про найшкідливіші радіаційні об'єкти. У 30-кілометровій зоні
проводяться режимні спостереження на гідрогеологічних постах,
дренажних та осушувальних системах, на певних ділянках ґрунту,
свердловинах.
Достовірність і точність отриманої у процесі радіологічного
контролю інформації забезпечує його системність. Система
радіаційного контролю передбачає виконання таких послідовних
етапів: вимірювання рівня радіації на місцевості (польова
радіометрія, дозиметрія), відбір проб і підготовку їх до
дослідження, визначення радіоактивності експресними методами,
радіохімічний розподіл радіонуклідів, радіометрію виділених
радіонуклідів, розрахунок активності. Методи радіаційного
контролю поділяють на радіометричні, радіохімічні,
спектрометричні. Як правило, використовують перші дві групи
методів.

Контрольні запитання

1 Які Ви знаєте основні джерела радіоактивного
забруднення?
2 Що таке радіоекологічний моніторинг?
3 Основні завдання радіоекологічного моніторингу?
4 Які є види моніторингу за радіоактивним забрудненням?

54