Page 49 - 6536

У зв’язку з цим в агроландшафтах необхідно організувати
ландшафтно-геохімічний моніторинг, основним завданням якого
є аналіз глибини і спрямованості трансформації угідь в
агроландшафтах з метою обгрунтування навантажень відповідно до
можливого (гранично-допустимого) рівня порушення природних
ландшафтів, а також вивчення факторів, які визначають
продуктивність сільськогосподарських угідь.
На основі моніторингових досліджень формується “обличчя”
території агроландшафту, проводиться її зонування, дається
обгрунтування диференційованої організації території і структури
угідь на водозборах, а також необхідних елементів
грунтоводоохоронної інфраструктури.
Структура моніторингу в агроландшафтах повинна
базуватися на геоекологічних полігонах, які розміщуються у
вершинах растрової сітки 1616 км. На полігонах закладаються
локальні пункти постійного спостереження з охопленнями усіх
видів угідь (ліси, луки, рілля, водні об’єкти), урочищ і типів
місцевостей (плакори, схилові землі, заплави річок), описуються
морфологічні ознаки грунтів, відбираються зразки грунту, для
визначення фізичних (об’ємна і питома маса, пористість), фізико-
хімічних і хімічних властивостей (кислотність грунту, вміст гумусу,
азоту, фосфору, калію, важких металів, пестицидів, радіонуклідів).
На цих же ділянках методом площадок 11 м визначається маса
рослинного покриву (продуктивність угіддя) і відбираються зразки
рослин для аналізу. Відбираються також проби атмосферних опадів,
поверхневих (з постійних і тимчасових водотоків) і підземних вод
для вивчення їх хімічного складу.

Контрольні запитання

1 Ландшафтний моніторинг та його об’єкти.
2 Дайте характеристику ландшафтному кадастру.
3 Яка роль ландшафтно-моніторингового картування?
4 Методика визначення антропогенних станів ПТК.
5 Як проводять спостереження на ландшафтно-
моніторингових полігонах?
6 Моніторинг в агроландшафтах.

48