Page 77 - 6533

Величина внеску кожного з механізмів залежить від властивостей домішок і
особливостей конкретної екосистеми.
Фізичні механізми самоочищення. Завдяки процесу газообміну на
межі поділу "атмосфера—вода" здійснюється надходження у водний
об'єкт речовин, що мають резервний фонд в атмосфері, і повернення цих
речовин з водного об'єкту до резервного фонду. Один з важливих
окремих випадків газообміну — процес атмосферної реаерації, завдяки
якому відбувається надходження у водний об'єкт великої частини кисню.
Інтенсивність і напрямок газообміну визначаються відхиленням
концентрації газу у воді від концентрації насичення. Величина
концентрації насичення залежить від природи речовини і фізичних умов у
водному об'єкті — температури і тиску. За концентрацій, більших С5, газ
випаровується в атмосферу, а за концентрацій, менших С8, газ
поглинається водною масою.
Сорбція — поглинання домішок зваженими речовинами, донними
відкладеннями і поверхнями тіл гідробіонтів. Найенергійніше сорбують
колоїдні частинки й органічні речовини, що перебувають у
дисоційованому молекулярному стані. В основі процесу лежить явище
адсорбції. Швидкість накопичення речовини в одиниці маси сорбенту
пропорційна його ненасиченості щодо цієї речовини, концентрації
речовини у воді й обернено пропорційна вмісту речовини в сорбенті.
Приклади нормованих речовин, схильних до сорбції, — важкі метали і
ПАР.
Водні об'єкти завжди містять деяку кількість зважених речовин
неорганічного й органічного походження. Осадження характеризується
здатністю зважених частинок випадати на дно під дією сили тяжіння.
Процес переходу частинок з донних відкладень у зважений стан
називається каламученням. Він відбувається під дією вертикальної
швидкості турбулентного потоку.
Хімічні механізми самоочищення. Фотоліз — перетворення
молекул речовини під дією світла, що поглинається ним. Окремими
випадками фотолізу є фотохімічна дисоціація — розпад частинок на
кілька простіших і фотоіонізація — перетворення молекул на іони. Із
загальної кількості сонячної радіації близько 1% використовується у
фотосинтезі, від 5% до 30% відбивається водною поверхнею. Основна
ж частина сонячної енергії перетворюється на тепло і бере участь у
фотохімічних реакціях. Найбільш дієва частина сонячного світла —

77