Page 80 - 6533
P. 80

положенню. На ці ділянки забруднення з інших місць не надходять
                            з водними потоками. Райони схилів характеризуються транзитними
                            водними  потоками,  що  йдуть  з  плакорів  в  долини.  Характер
                            накопичення або винесення забруднень великою мірою залежить від
                            індивідуальних  особливостей  кожної  ділянки:  його  рослинного  і
                            ґрунтового покриву, ухилів, характеру літології та ін.
                                   На  низинні  місця  (часто  це  надзаплавні  тераси  річок)
                            надходять  забруднення  у  тому  числі  і  під  час  розвантаження
                            підземних  вод.  Аквальні  ділянки  характеризуються  надходженням
                            забруднень з усіх точок водозбору і в цьому сенсі це найбільш схильні
                            до забруднень ділянки.
                                   Заплави  займають  деяке  проміжне  місце  між  низинними  і
                            аквальними,  оскільки  деякий  час  їхній  режим  функціонування
                            схожий з аквальними (під час повені), а решта часу — з низинними
                            ділянками.
                                   У межах різних місцерозташувань є цікава диференціація. У
                            верхових  (плакорних)  ділянках  вирізняють  верхові  западини  і
                            улоговини.  Перші  характеризуються  відсутністю  проточності,  що
                            призводить  до  збільшення  вірогідності  зростання  забруднення.
                            Улоговини хоча й збирають забруднення з певної площі, водночас
                            звільняються від них під час стоку.
                                   Райони схилів також неоднорідні. У нижніх частинах схилів
                            вірогідність  накопичення  забруднень  набагато  більша,  аніж  у
                            верхніх частинах.
                                   Друга група чинників контролює можливість та інтенсивність
                            іммобілізації і просторової інактивації продуктів техногенезу. До них
                            належать    умови   випадання    забруднень   (кількість   штилів,
                            температурних інверсій і туманів), геохімічна стратифікація грунтів,
                            механічний  склад  ґрунтів,  фізико-хімічні  властивості  фільтрації
                            ґрунтів. На регіональному  рівні треба враховувати  передусім  умови
                            випадання забруднень.
                                   Третя  група  пов'язана  з  процесами,  що  визначають
                            інтенсивність  перетворень  і  метаболізму  продуктів  техногенезу.  Ці
                            процеси залежать від сум сонячної радіації, рівня ультрафіолетового
                            випромінювання,  сум  температур  вище  0°  і  10°,  інтенсивності
                            фотохімічних  реакцій,  характеристик  балансу  органічної  речовини
                            (біомаси, річного приросту, швидкості розкладання та ін.). Хорошим


                                                           80
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85