Page 48 - 6532
P. 48

Основні теоретичні положення
                                   Основні джерела надходження забруднень до геосистем —
                            атмосфера, внесення добрив та обробка агрогеосистем пестицидами
                            та отрутохімікатами, забруднені підземні води, захоронені в грунті
                            та породах зони аерації техногенні речовини, зрошення стічними та
                            забрудненими річковими водами.
                                   Потрапляючи до атмосфери, забруднюючі речовини (це 90%
                            газів  і  10%  твердих  часток)  досить  швидко  розсіюються.  Згідно
                            Ф. Рамад (І98І), середня тривалість знаходження газів у тропосфери
                            становить  2  —  4  місяці,  аерозолів  —  4  місяці  біля  тропосфери,  1
                            місяць  у  верхній  та  6—10  діб  у  нижній  тропосфері.  Ці  дані  слід
                            розглядати як орієнтовні, оскільки тривалість перебування викидів
                            в атмосферу визначається багатьма метеорологічними умовами, які
                            дуже  мінливі  в  просторі  й  часі.  Атмосферні  забруднення  можуть
                            проникати  в  рослини  внаслідок  їх  газообміну,  осаду  на  поверхні
                            листя та пагонах. При тривалій дії навіть невисоких концентрацій
                            забруднень  у  рослин  виникають  хронічні  пошкодження  (депресія
                            фотосинтезу,  порушення  росту,  відмирання  клітин  тощо).  Різні
                            рослини  неоднаково  реагують  на  атмосферні  забруднення.
                            Найбільш чутливі до них лишайники, з дерев — ялина (до дії НF,
                            S0 2, НС1), сосна (до НF, NH 3, S0 2), горіх (НF, NH 3 ), береза (НС1).
                            Стійкими вважаються туя, деякі види дубів, кленів, граб.
                                   Чутливість рослин до атмосферних забруднень залежить від
                            едафічних  факторів.  Встановлено  такі  основні  закономірності:
                            температура — з її підвищенням чутливість рослин дещо зростає;
                            вологість повітря — в діапазоні 30—60% чутливість рослин зрос-
                            тає слабко, понад 60 % — різко; вологість грунту — чим вологіший
                            грунт,  тим  чутливість  більша,  проте  сукулентні  галофіти  на  цей
                            параметр практично не реагують; наявність поживних елементів у
                            грунті — рослинність бідних, особливо піщаних грунтів чутлива до
                            атмосферних  забруднень,  чим  вищий  у  грунті  вміст  N,  Р,  К  та
                            СаСОз,  тим  чутливість  менша;  при  нестачі  в  грунті  певного
                            елементу стійкість рослин до атмосферного забруднення .менша.
                                   Потрапляючи      на      поверхню      грунту,      забруднюючі
                            речовини  включаються  у  вертикальні  потоки  і  при  цьому  можуть
                            значно  трансформувати  їх  налагоджений  механізм.  Це  пов'язано  з
                            тим,  що  багато  забруднюючих  речовин  здатні  руйнувати  деякі


                                                           48
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53