Page 43 - 6532

будові (морфології) і формують генетико-морфологічний тип ЛТС ;
позиційно-динамічні – зв’язок геотопів горизонтальними речовинно-
енергетичними потоками та їх відношення до ліній зміни
інтенсивності цих потоків; парагенетичні – відношення геотопів до
лінії концентрації горизонтальних потоків; басейнові ландшафтні –
спільність геотопів за гідрофункціонуванням та їх відношення до
басейнів поверхневого стоку; біоцентрично-сітьові – біотичні
міграції організмів та окремих популяцій між геотопами .

Основа виділення одиниць генетико-морфологічної ЛТС є
об’єднання територіально суміжних геотопів за принципом
спільності їх походження (генезису), часу їх виникнення та
закономірності еволюції. Близькі за походженням та шляхом
розвитку геосистеми мають, звичайно, однотипну геокомпонентну
будову, подібні за зовнішнім виглядом, оскільки він зумовлений
генезисом рельєфу, який у генетично близьких системах одного
виду.
Основа виділення одиниць генетико-морфологічної ЛТС є
об’єднання територіально суміжних геотопів за принципом
спільності їх походження (генезису), часу їх виникнення та
закономірності еволюції. Близькі за походженням та шляхом
розвитку геосистеми мають, звичайно, однотипну геокомпонентну
будову, подібні за зовнішнім виглядом, оскільки він зумовлений
генезисом рельєфу, який у генетично близьких системах одного
виду.

Групування геотопів у територіальні одиниці позиційно-
динамічної ЛТС ґрунтується на їх відношенні до ландшафтних
рубежів, вздовж яких змінюються інтенсивність та напрямок
горизонтальних речовинно-енергетичних площинних потоків.
Носіями цих потоків є мобільні геокомпоненти – вода, повітря та
живі організми. Звичайно, що разом з міграцією природних речовин
мігрують і техногенні забруднення. Структуроформуючим потоком,
як правило, є вода, яка здатна інтегрувати геотопи в територіальній
структурі, хоча, треба сказати, що в деяких ЛТС
структуроформуючим фактором є вітропотік (але це тільки для тих
місцевостей де домінують вітри певного румбу ).

43