Page 49 - 6532

важливі ландшафтно-геохімічні бар'єри, створювати нові,
змінювати тип тих, які були раніше, внаслідок зміни кислотно-
лужних або окислювально-відновдювальних властивостей грунту
змінювати і швидкість міграції різних речовин. Проходячи жрізь
грунт, забруднені води можуть частково або й повністю
очищуватись, проте сам грунт при цьому забруднюються. Хімізм
цього забруднення та вертикальний розподіл акумульованих
речовин залежать від типу ландшафтно-геохїмічних бар'єрів та їх
місцеположення в геосистемі.
Будь-яку забруднюючу речовину, що потрапила до грунту,
можуть поглинати живі організми. З рослин - автотрофів, які
акумулюють забруднюючі речовини, починається забруднення всієї
трофічної сітки геосистеми. Г. Вудвел (1967) встановив, що
накопичення токсичних речовин у живих організмах збільшується з
кожним наступним трофічним рівнем. Тому навіть незначна
концентрація забруднюючих речовин у рослинах може викликати
токсикацію тварин вищих трофічних рівнів.
Завдяки живим організмам забруднення залучається до кру-
говороту мінеральних речовин і виведення їх з геосистеми уск-
ладнюється. Однак геосистеми мають певні механізми, що
дозволяють їм знешкодити забруднення або вивести їх з
круговороту та з геосистеми взагалі. Сукупність цих механізмів
називається самоочищення геосистем. Ця їх важлива властивість
досліджена недостатньо і поки що не розроблені методи та критерії,
за якими їх можна було б кількісно оцінити. Проте в загальних
рисах виявлено фактори та особливості геосистеми, що визначають
її самоочищення.
Самоочищення геосистем може реалізовуватись у трьох
групах процесів: виносу забруднень за межі геосистем ґрунтовими
водами, вітром та з урожаєм; зв'язуванням забруднень у важкодоступні
(зокрема нерозчинні) форми, так що їх споживання живими
організмами стає практично неможливим; розклад токсичних речовин
на сполуки та елементи, які не є. небезпечними для живих організмів.
Як умовну форму самоочищення геосистеми можна також вважати
концентрацію забруднень на ландшафтно-геохімічних бар'єрах, які
розташовані між ґрунтовим профілем та капілярною каймою
ґрунтових вод (у так званому «мертвому горизонті»). Тут забруднюючі
речовини можуть накопичуватися в легкорозчинній формі і в
значних кількостях, але при цьому вони нешкідливі ні для рослин,

49