Page 51 - 6532
P. 51

типу,  грунти  одного    генетичного  ряду,  рослинні  угруповання
                            одного  сукцесійного  ряду,  причому  діапазон  видів  грунтів  та
                            рослинних асоціацій не виходить за межі генетичного підтипу (грунту) та
                            формації (рослинність).
                                   Якщо  в  межах  одного  морфотопу  виділяються  частини,  що
                            відрізняються літологією та генетичним типом грунтоутворюючгих порід або
                            типом  водного  режиму,  грунтами  та  рослинними  угрупованнями,  що
                            належать до різних рядів, то в ньому виділяється кілька наногеохор.
                                   Розміри  наногеохор  невеликі:  в  ерозійно  почленованих
                                                              2
                            ландшафтах  становлять  0,2—0,5  км ,  плоских  рівнинах  з  глибоким
                            рівнем залягання ґрунтових вод 0,5 — 2,0, в горах та на низовинах із
                                                            2
                            засоленими грунтами 0,1— 0,3 км  і менше. Середнє число геотопів у
                            одній наногеохорі — від 3 до 15. Межі між геотопами в наногеохорі
                            здебільшого  малоконтрастні,  фізіономічно  виражені  слабко,  мають
                            вигляд перехідних смуг.
                                    Для  наногеохори  властива  значна  внутрішня  динамічна
                            цілісність.  Це  пояснюється  дією  лише  одного  фактора,  що  зумовив  її
                            диференціацію на геотопи  та визначає напрям  сучасних  динамічних
                            змін як окремих геотопів, так і наногеохори в цілому. До наногеохори
                            близьке,  але  трохи  менше  за  об'ємом  підурочище  класичного
                            ландшафтознавства.  Вона  є  основною  одиницею  крупномасштабного
                            ландшафтно-екологічного   картографування.
                                   Мікрогеохора    —     сукупність   суміжних    наногеохор,
                            розташованих  на  одному  елементі  рельєфу  або  одній  його  малій
                            формі,  геологічна  будова  яких  неоднакова  лише  за  потужністю
                            літолого-генетично  близьких  поверхневих  відкладів,  різниця  в  рівні
                            ґрунтових  вод  не  приводить  до  формування  різних  типів  водного
                            режиму,  грунти  формують  основний  генетичний  ряд,  від  окремих
                            ланок  (видів  грунту)  якого  можуть  відгалужуватися  короткі  ряди,
                            зумовлені  фактором,  що  накладається  на  провідний  фактор
                            диференціації та динаміки педотопів, рослинні угруповання утворюють
                            один головний сукцесійний ряд з короткими відгалуженнями від нього.
                                   На  відміну  від  наногеохори,  де  різниці  в  грунтах  та
                            рослинності  зумовлені  лише  одним  фактором  (рівнем  зволоженості,
                            ерозією тощо), в мікрогеохорі може діяти кілька факторів. Проте з
                            поміж  них  виділяється  один  головний  (провідний),  який  зумовлює;
                            основні  закономірності  територіальної  диференціації  мікрогеохори.


                                                           51
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56