Page 41 - 6532
P. 41

а  не  в  місцях;  де  ці  характеристики  набувають  значень,  заздалегідь
                            установлених  як  граничні  для  певного  класифікаційного  підрозділу.
                            Наприклад,  виділення  морфотопів  грунтується  на  каркасних  лініях
                            рельєфу (бровках, підошвах схилів, лініях його перегинів), але не на
                            лініях  однакового  похилу  рельєфу  (ізогеоклінах),  які  визначені  як
                            граничні  для  різних  видів  схилу  (зокрема,  пологі  схили  крутизною
                            1—3°, похилі 3—5° ).
                                   Виділені  за  градієнтним  критерієм  топи  можуть  бути
                            гомогенними або ж клінальними. Для перших характерна незначна
                            варіація значень характеристик у межах топу. У клінальних топах ці
                            значення змінюються в певному напрямку, але скільки-небудь різкої
                            зміни  їх  у  межах  топу  ніде  немає.  Такий  топ  може  бути  досить
                            неоднорідним    за   амплітудою    значень   характеристик,   але
                            обов'язково  однорідний  за  їх  градієнтом.  Клінальними  часто  є
                            педотопи прямих схилів, де вниз по схилу зменшується потужність
                            грунту, але точки стрибкоподібної зміни потужності знайти не можна.
                            При цьому за ступенем змитості грунти у верхній частині схилу та в
                            нижній  можуть  розрізнятися  навіть  на  декілька  класифікаційних
                            підрозділів  (від  незмитого  до  сильнозмитого).  Клінальність
                            гідротопів  зумовлена  поступовою  зміною  в  просторі  глибини
                            залягання ґрунтових вод, розподілом опадів у вигляді поля.
                                   Зв'язок   між   окремими    геокомпонентами    здебільшого
                            нелінійний, тому поступова (у просторі — клінальна) зміна одного з
                            них  супроводжується,  зміною  другого  за  деякою  іншою,  ніж
                            прямолінійна,  функцією  –  логарифмічною,  експоненційною  тощо.  Ці
                            функції  мають  характерні  точки  (точки  перегинів  кривих),  які  на
                            місцевості   більш-менш    виразно    проявляються    у   вигляді
                            стрибкоподібної  зміни  значень  одних характеристик при поступовій
                            зміні інших. Це приводить до того, що в межах одного клінального
                            топу (наприклад, гідротопу), як, правило, проходить межа між різними
                            топами іншого типу; (наприклад, між двома педотопами) діапазон змін
                            характеристик зволоження в межах яких стає меншим. Таким чином,
                            просторова  однорідність  геотопу  більша,  ніж  будь-якого  з  часткових
                            топів. Проте ця однорідність не абсолютна— більшість характеристик
                            у  межах  геотопу  не  приймає  якогось  одного  значення  (не  є
                            константою),  а  змінюється  (в  статистичному  відношенні  це  змінні
                            величини).


                                                           41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46