Page 38 - 6532
P. 38

(за  О.  Е.  Ферсманом—гідрогенезом);  синтезом  та  розкладом
                            органічної речовини (біогенезом) .
                                   Роль води як фактора міграції речовин полягає не тільки в її
                            мобільності  в  геосистемі.  У  її  водному  середовищі  відбувається
                            переважна більшість хімічний реакцій. Потік води у вертикальному
                            профілі  геосистеми  супроводжується  процесами  розчинення,
                            вилужування,  іонного  обміну,  адсорбції,  в  результаті  чого  хімічні
                            елементи та сполуки певних геомас переходять до водногорозчину і
                            далі  переміщуються  з  ним.  Внаслідок  випаровування  вологи,
                            кристалізації,  сорбції  та  інших  гідрогенних  процесів  з  водного
                            розчину  випадають  мінеральні  речовини, акумулюючись  у  певних
                            геомасах  або  геогоризонтах.  Нарешті,  практично  тільки  з  водним
                            розчином  мінеральні  речовини  з  грунту  можуть  потрапити  до
                            рослин  і  далі  взяти  участь  у  біогенній  міграції  по  трофічній  сітці
                            геосистеми.
                                   Фізико-хімічні, термодинамічні та інші умови геогоризонту,
                            крізь  який  проходить  потік  водного  розчину,  визначають  ступінь
                            рухомості кожного з хімічних елементів та їх сполук. Практично в
                            усіх  геосистемах  у  вертикальній  структурі  виділяються  суміжні
                            геогоризонти,  які  значно  відрізняються  один  від  одного  за  цими
                            умовами. Тут  різко  змінюються  умови  міграції  різних  речовин  —
                            одні  з  них  випадають  з  розчину  і  концентруються,  інші  мігрують
                            менш  інтенсивно  і  накопичуються  частково,  треті  не  реагують  на
                            зміну  умов  міграції.  В  геохімії  ландшафту  місця,  де  різка  зміна
                            "умов міграції призводить до накопичення елементів, називаються
                            ландашфтно-геохімічними бар'єрами (термін ввів О. І. Перельман).
                            З  ландшафтно-екологічної  точки'зору,  крім  типу  бар'єру,  важливо
                            враховувати  і  його  місцеположення  у  вертикальній  структурі
                            геосистеми.  Так,  бар'єри,  розміщені  в  грунті  нижче  його
                            кореневмісного шару, в екологічному плані можуть відігравати пози-
                            тивну  роль  —  токсичні  елементи,  що  тут  накопичуються,  рослинами
                            споживатися  не  можуть  і  водночас  цей  бар'єр  перешкоджає
                            досягненню,  токсичними  елементами  ґрунтових  вод,  лімітуючи  їх
                            забруднення. Такий бар'єр виконує функцію консерватора забруднень
                            у геосистемі. Натомість бар'єри, розташовані в межах кореневмісного
                            шару грунту, можуть бути вкрай небезпечними для рослин.



                                                           38
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43