Page 17 - 6530

території України.
В 1967 році в Україні створений позавідомчий
природоохоронний орган – Держкомітет по охороні природи при
Кабінеті Міністрів УРСР.
В 1968 році за рішенням Кабінету Міністрів УРСР створено
4 нових заповідники: Поліський, Луганський, Карпатський, і
відновлений Канівський. Станом на 01.01.1969 року в Україні
функціонувало 6 державних природних заповідників на площі 45
689 гектарів.
Початок нового десятиліття відмічений прийнятою в
Стокгольмі міжнародною природоохоронною програмою “Людина
і біосфера”, згідно якої передбачалось створення мережі
біосферних заповідників з метою започаткування системи
глобального фонового моніторингу.
В 1970 році Держкомрада УРСР підготовила проект
постанови уряду “Про заходи по розширенню державних
заповідників і покращення заповідної справи в УРСР”.
Передбачалось створити перспективну мережу заповідників на
1970-1980 рр., яка складалась із 25 обєктів. В 1972 році
затверджена “Класифікація заповідних та інших територій УРСР,
які охороняються державою”, що дало можливість
систематизувати заповідні території та обєкти. Починаючи з 1972
року ведеться розширення мережі ПЗТ. В жовтні 1974 року
затверджено 98 республіканських заказників на площі 112,1 тис.
га. В цьому ж році затверджуються охоронні зони навколо
існуючих державних заповідників.
В другій половині 70-х років в Україні під впливом
міжнародних природоохоронних організацій прийнято ряд
урядових постанов по заповідній справі: в 1976р. – ”Про заходи
щодо посиленої охорони водоболотних угідь“; в 1979р.  “Про
заходи по збереженню природних умов болотних масивів”.
В зв’язку зі створенням ”Червоної книги Української РСР”
науковими природоохоронними органами, за участю широкої
громадськості проведена значна робота по виявленню і
заповіданню ділянок з рідкісними і зникаючими видами.
В серпні 1978 року створено 16 республіканських
заказників на площі 10,3 тис.га. В лютому 1980 року уряд
затвердив ще 35 нових заказників республіканського значення.
На початку 80-х років в Україні розроблена концепція

17