Page 16 - 6530

урядова постанова “Про охорону природи на території Української
РСР”, згідно якої заборонялось розорювати цілинні землі,
вирубувати вікові дерева (перша спроба резервування територій
під заповідання). В цей період академік П.С. Погребняк піднімає
питання про створення 11 нових лісових заповідників, серед яких
Чорний ліс (Кіровоградська область), Чонобильський (Київська
область), Буковинський (Чернівецька область), Костопільський
(Рівненська область), Сатанівський (Хмельницька область) та інші.
В той же час частина заповідників закривається для будівництва
дач, санаторіїв, будинків відпочинку. Частина заповідників була
переведена у мисливські господарства.
Станом на 01.01.1951 року в Україні нараховувалось 12
державних природних заповідників на площі 54384 тис. га:
Кримський, Канівський, Гористе, Устинівка, Тростянець,
Хомутівський степ, Чорноморський, Азово-Сиваський,
Михайлівська цілина, Стрільцівський степ, Веселі Боковеньки,
Софіївка.
На початку 50-х Рада Міністрів СРСР прийняла постанову
“Про покращення роботи в заповідниках”, згідно якої почались
перевірки діяльності заповідників і частина з них передана
господарським структурам. Зокрема: Гомольшанський ліс
(Харкіська область), Білосарайська коса (Донецька область),
Шутроминці і Глоди (Тернопільська область), частини
Чорноморського і Азово-Сиваського заповідників. Літом 1957
року комісією охорони природи АН СРСР під керівництвом член-
кореспондента АН Є.М. Лавренка підготовлений перспективний
план географічної мережі заповідників СРСР.
В 1958 році Президія АН УРСР прийняла постанову “Про
раціональну мережу заповідників в Українські РСР”.
В 1960 році Верховною Радою прийнятий закон “Про
охорону природи УРСР” (доповнений в 1964 році).
В 1960 році 76 парків були взяті під охорону.
В 1961 році по заповідниках нанесений другий удар.
Визрівала ідея скорочення заповідників з метою їх впорядкування.
Станом на 1.01.1962 року в Україні нараховувалось 2 державні
природні заповідники: Чорноморський і Український степовий
загальною площею 14286 га.
В 1964 році заповідна справа в Україні досягла найгірших
показників. Площа під заповідними територіями становила 0,02%

16