Page 22 - 6530

2. Підготовчий. Другий етап полягає у виборі ряду опорних
точок, через які прокладають маршрути польової частини
дослідження. Опорні точки повинні бути, по можливості,
рівномірно розподілені на ділянці, а маршрут – охоплювати
якнайбільше визначних пам'яток. У залежності від площі об'єкту
рекомендується обирати таку кількість опорних точок: для
точкового об’єкту, площею менше 1 гектару – 3 опорні точки, для
об’єкту, площею від 1 до 10 гектарів – 4 опорні точки, для об’єкту,
площею 10-100 гектарів – 5 опорних точок, для об’єкту, площею
від 100 до 1000 гектарів – 6 опорних точок.
Якщо оглядається точковий об'єкт, опорні точки варто
вибирати за межами об'єкту з таким розрахунком, щоб оцінити
його з найбільш виразних боків. Якщо ж об'єкт занадто великий
(>1000 га.) і містить у собі різноманітні за естетичними
властивостями ландшафти, то він розбивається на більш дрібні
ділянки, і кожна з них оцінюється окремо.
3. Польовий. Третій етап – польове дослідження. У ті
сезони року, години доби і за таких погодних умов, коли естетичні
властивості місцевості найбільш виразні, комісія по проведенню
естетичної оцінки відвідує опорні точки, намагаючись при цьому
дотримуватися тиші і зосередивши увагу на сприйнятті краси
природи. На кожній опорній точці члени комісії суб’єктивно
аналізують свої відчуття від споглядання пейзажу, що
відкривається, і спільно заповнюють таблицю 3.1. При цьому
здійснюється фотографування місцевості. На кожній опорній точці
повинно бути зроблено не менше 1-ї фотографії, а ще краще
зробити панорамну зйомку. Після польового дослідження
друкуються фотографії форматом 13х18 см., які потім додаються
до Наукового обґрунтування запроектованого об'єкту ПЗФ.
При необхідності маршрут може бути розбитий на окремі
частини, які будуть оцінюватися за кілька разів.
4. Аналітичний. Після закінчення польової частини
дослідження, члени комісії збираються разом і спільно
заповнюють таблицю 3.2. Потім підраховують середній бал по
точках для кожного з критеріїв таблиці 3.1, середні бали
підсумовують, до них додають сумарний бал за критеріями
таблиці 3.3. У результаті здійснених математичних операцій
отримуємо загальний бал, який вказує на рівень естетичної
цінності ландшафту запроектованого об'єкту ПЗФ.

22