Page 38 - 6529
P. 38
Княждвірський резерват є найбільшим осередком тису на Україні
і після Хостинського тисово-самшитового заповідного урочища є
найбільшою заповідною ділянкою тиса ягідного в Радянському Союзі.
Він має республіканське значення і становить чималу наукову цінність
для вивчення поширення рідкісного третинного релікту, його біології та
екології.
Лісогосподарське значення резервату полягає в тому, що він
може служити насіннєвою ділянкою для заготівлінасіння тису з метою
його вирощування для декоративних цілей, а також для ширшого
культивування в поясі бучин, зокрема на вапнякових грунтах.
Дубовий резерват Кобаки в Кутівському лісництві Гринявського
лісокомбінату (150 га). Запроектований ще в 1936 році для охорони
природних покутських дібров. Найбільший масив стиглих дібров віком
100—120 років зберігся в околицях села Кобак. У трав'яному покриві
характерні типові гірські рослини — тирлич ваточниковидний,сугайник
австрійський та інші. З гірської дендрофлори тут поширені бук, ялиця,
місцями смерека. Хвойні породи добре відновлюються природним
шляхом і часто домінують у підрості. Панівними в резерваті є грабові
діброви та буково-грабові діброви, рідше — ялицеві. На глеїстих грунтах
у мікропониженнях поширені чисті осокові діброви з осокою
трясунковидною. Заповідний масив має значення і як лісонасіннєва
ділянка.
Дубово-смереково-буковий резерват у Кутах (5 га) розташований
на лівобережжі Білого Черемошу на висоті 700 м в Кутському лісництві.
Тут зберігся фрагмент природного лісу, що свідчить про цікавий контакт
висотного поширення скельного дуба, бука та смереки. Панівною у
заповідному масиві є дубово-смерекова бучина ожиново-чорницева.
Характерною її ознакою є суміш бореальних (чорниця, брусниця,
грушанка середня) та неморальних видів (кадило мелісолисте,
підмаренник Шультеса, зеленчук жовтий). В резерваті дуб скельний
досягає на північно-східному мегасхилі Карпат найбільшої висоти над
рівнем моря*.
Резервати Рахиня (12 га) і Надіїв (12,5 га) створені в
Рахинському лісництві Болехівського лісокомбінату для охорони решток
ялицево-дубових і дубово-ялицевих лісів, що мали колись зональне
поширення на Передкарпатті та Буковині. Тут збереглось ялицево-
дубове насадження віком 130—160 років. Панівною асоціацією є
38