Page 43 - 6529
P. 43

В  місцях,  де  відсутній  грунтовий  покрив,  поширені  зарості  гірської
                            сосни.  На  більш  потужних  грунтах  у  кращих  едафічних  умовах
                            сформовані  смерекові  сурамені  чорницеві,  лісово-ожикові,квасеницеві.
                            Сосна кедрова представлена в резерваті стовбурами переважно старшого
                            віку.  Окремі  екземпляри  мають  300  і  більше  років.  Як  світлолюбива
                            деревна порода, вона незадовільно відновлюється у мішаних з смерекою
                            фітоценозах, підріст з'являється переважно на освітлених ділянках і на
                            одному гектарі становить до 1100 особин віком 4—15 років.
                                   Резерват  цікавий  і  в  зоологічному  відношенні.  Тут  токують
                            глухарі,  перебувають  кедрівки,  ялинові  шишкарі,  снігурі,  омелюхи  та
                            ряд  інших  представників  бореальноїавіфауни.  Зрідка  заходить  бурий
                            ведмідь, рись, вовк та інші хижі звірі.
                                   Резерват  Тавпішірка  розташований  в  одноіменному  урочищі
                            Бистрицького  лісництва  Надвірнянського  лісокомбінату  (424  га).Його
                            призначення  —  зберегти  рештки  буково-ялицево-смерекових  та
                            смерекових пралісів, вище яких поширене криволісся сосни гірської та
                            вільхи  зеленої.  В  урочищі  Салатрук  на  площі  1  га  виявлено  ділянку
                            сосни  кедрової,  що  зростає  у  вологій  смереково-кедровій  суборі
                            чорницевій.
                                   Резерват   Вишній     Кедринець    у   Зеленському   лісництві
                            Надвірнянського  лісокомбінату  (7,6  га).  Сосна  кедрова  зрідка
                            трапляється у буково-ялицево-смерековому пралісі.
                                   Крім  уже  згаданих  найбільших  осередків,  сосна  кедрова,  за
                            даними А. Сьродоня (1936), зустрічається біогрупами в поясі смерекових
                            лісів  на  вершинах  Тарниця,  Менчул,  Великий  Лисак,  Яйце  Ілемське,
                            Сивань. У верхів'ях Лімниці ця порода поширена на схилах Грофи, Коня,
                            Овула, Ялової, Клеви, Сивулі, Горгана, Лопушної і Високої; у верхів'ях
                            Бистриці  Солотвинської  відмічена  на  вершинах  Ігровища,  Боярина,
                            Пасічної,  Станимира;  у  верхів'ях  Бистриці  Надвірнянської  виявлена  на
                            Максимці,  Довбушанці,  Яворнику,  Синяку.  В  Чорногірському  масиві
                            поширена на висоті 1335—1627 м в урочищах Гаджина і Кедроватий, де
                            в  окремих  випадках  утворює  верхню  кліматичну  межу  лісу.  Сосна
                            кедрова підлягає абсолютній охороні.
                                   Згадані осередки як сосни кедрової, так і сосни звичайної мають
                            виняткове наукове значення для розв'язання ряду питань, що стосуються
                            історичної  географії  лісів  Карпат  у  польодовиковий період.  Зростаючи
                            на  кам'янистих  крутих  схилах,  заповідні  ліси  виконують  важливу


                                                              43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48