Page 35 - 6529

На гірських гребенях заслуговують охорони фрагменти реліктових видів
— наскельниці лежачої та водянки чорної. Важливе
народногосподарське значення мають угруповання з участю, а місцями і
домінуванням тирлича жовтого — цінноїлікарської рослини, що підлягає
охороні.
Чітко виражений альпійський пояс рослинності в суворих
кліматичних умовах високогір'я Чорногори, що характеризується дуже
коротким вегетаційним періодом. Сформований він на висоті від 1800—
1850 м до 2061 м. Для нього типовими є формації ситника
трироздільного, осоки зігнутої і вічнозеленої, костриці лежачої, сеслерії
Більця та моховолишайникові пустища. Флористично багатими й
цікавими у високогір'ї є скельні урочища Туркула, Ребер, Шпиць, Кізіх
Улогів, Брескула, а також польодовикові кари, озера й торфовища. Тут
зберегтись такі представники арктоальпійської флори, як ліннея
північна, верби трав'яна, Жакенова, туполиста, лапландська. На вершині
Туркула відоме єдине в Радянському Союзі місцезростання ореохлої
дворядної. На Шпицях з боку Гаджини відмічені такі рідкісні
кальцефільні рослини, як білотка альпійська, соссюрея альпійська,
кортуза Маттіолі тощо. Ландшафтний комплекс Гаджина і Кізіх Улогів
— один з найкращих і оригінальніших в Українських Карпатах.
Індивідуальній охороні на території заповідного масиву
підлягають також такі рідкісні ендемічні види, як жеруха Опіца,
дзвоники карпатські, будяк Кернера, осот Вальдштейна, жовтозілля
карпатське, костриця карпатська, тоція карпатська, деревій Шура,
елізанте Завадського та багато інших.
Для вивчення польодовикової історії розвитку рослинності
Чорногори особливо цікаві болота й торфовища, які збереглись на
північному макросхилі в місцях акумулятивної діяльності льодовиків.
Тут поширені переважно сосняки сфагнові, сфагново-довгомохові,
сфагново-довгомохово-пухівкові, сфагново-чорницево-пухівкові. На
дуже заболочених місцях сформовані угруповання пухівки піхвової і
широколистої, осоки здутої і малоквіткової, калюжниці болотної та
інших болотних рослин. Серед них чимало рідкісних, як бобівник
трилистий,товстянка альпійська, цибуля сибірська, ситник каштановий,
ситник трнлусковий, осока двоколірна, осока волотиста й дакійська,
костриця Порціуса та інші. Окрасою високогірних ландшафтів є озера
льодовикового походження у днищах карів і амфітеатрів давніх

35