Page 36 - 6529

фірнових полів, що виникли в процесі четвертинного зледеніння. Вони
були досліджені Г.П.Міллером (1964). Найбільш мальовниче озеро
Несамовите (3 тис. м2), розташоване на висоті 1750 м на північно-
східному схилі: Туркула, озеро Марічейка (10 тис. м2) — на північно-
східному схилі гори Шурин-Гропа (1772 м) на висоті 1510 м, озеро
Бребенескул (7 тис. м2) — на висоті 1801 м під вершиною Гутин-
Томнатик та інші.
Для збереження унікальних природних комплексів і відтворення
порушеної екологічної рівноваги Чорногірського заповідного масиву
доцільно виділити абсолютно заповідну зону (Заросляк, Брескул,
Цибульник, Малі та Великі Кізли, Шпиці, Туркул, озеро Несамовите,
Марічейка та інші), зону суворого й регульованого заповідного режиму
та захисну зону.
Чорногора через наявність оригінальних, малопорушених
господарським впливом гірських і високогірних екосистем відповідає
вимогам, які пред'являються до народних або національних парків.
Основою для створення такого парку може бути Чорногірський
заповідний масив. Його доцільно розширити за рахунок порівняно добре
збережених природних лісів у околицях Ворохти, Кремінців, Яремчі,
Ділятина у верхів'ї Пруту (Яремчанський ландшафтний парк) та
аналогічних лісових масивів навколо Лугів, Богдана, Ясіня, Ділового у
верхів'ї Тиси. Територія такого парку займала б площу близько 80 тис.
га.
Горганський заповідник (проект). Територіальною базою для
його організації може бути Горганське заповідне лісництво, створене
виробничим об'єднанням “Прикарпатліс” у 1975 році для збереження
природних лісів криволісся з унікальними осередками реліктової
дендрофлори польодовикової доби. До складу цього лісництва входять
два великі заказники (резервати) — Джурджі (754 га) та Садки (995 га),
прилеглі до них водоохоронні і грунтозахисні ліси першої групи та
частково господарські ліси другої групи, що добре зберегли природний
характер. Загальна площа заповідного лісництва становить близько 5,4
тис. га.
На висоті 800—1500 м на великих площах збереглись незаймані
буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові та смерекові праліси,
представлені такими асоціаціями: волога буково-ялицева рамінь
квасеницева, волога ялицева рамінь лісово-ожикова, волога сурамінь

36