Page 14 - 6519
P. 14

земель. Глобальне антропогенне опустелювання оцінюється в розмірі 6,7 %
           всієї  суші.  Опустелювання  є  однією  з  найбільш  небезпечних  глобальних
           екологічних  проблем  тому  потрібна  негайна  регуляція.  Геоморфологічні
           структури  практично  не  змінені,  хоча  локально  такі  зміни  сталися,
           наприклад, денудація гір в ході видобутку корисних копалин.
                3.4.2 Земельні ресурси
                Існують  такі  типи  і  види  землекористування:  землеробське,
           пасовищне,  змішане,  землі  не  придатні  в  сільському  господарстві.  На
           зменшення  кількості  орних  земель  впливає  зростання  кількості
           будівництва  промислових  об’єктів,  електростанцій,  водосховищ  тощо.
           Щорічно  внаслідок  водної  та  вітрової  ерозії  ґрунтів,  опустелювання,
           забруднення  грунтів  токсичними  речовинами,  відчуження  земель  під
           будівництво вилучається із сільськогосподарського обігу 5-7 млн. га угідь.
           Це  створює  труднощі  у  виробництві  продуктів  харчування.  На  початок
           2000 р.   Земельний    фонд     України    становив    60,4 млн. га
           (сільськогосподарські угіддя – 63,9 %, лісові та інші насадження – 17,2 %,
           водоймища – 4 %, заболочені землі – 1,6 %, інші землі – 7,9 %.
                3.5 Біологічні ресурси
                3.5.1 Ресурси біосфери
                Ресурси продуцентів: під загрозою зникнення до 10 % видів рослин.
                Ресурси  консументів:  під  загрозою  зникнення  близько  1000  видів
           великих  і  невідоме  число  дрібних  тварин,  біомаса  консументів  загалом
           стабільна,  системні  динамічні  якості  консументної  ланки  екосистем  як
           керуючої  підсистеми  в  системах  біосфери,  недостатньо  враховуються  і
           використовуються; роль тварин як санітарів, поглиначів хімічних речовин,
           запилювачів;  консументні  забруднювачі  можуть  бути  зумовлені
           випадковою інтродукцією.
                Ресурси  редуцентів:  генетико-видовий  склад  редуцентів;  біомаса
           редуцентів;  хіміко-фізична  активність  редуцентів  з  її  господарською
           оцінкою; системно-динамічні якості підсистеми редуцентів в екосистемах;
           мікробіологічні забруднення, в тому числі вірусні.
                Цінність  природної  біоти  полягає  у  наступному:  1)  основа  для
           сільського  і  лісового  господарств;  2)  ресурси  для  медицини;  3)пряма
           користь  (попередження  ерозії, запилення,  деревина  тощо);  4)  можливість
           для відпочинку, задоволення естетичних і наукових потреб; 5) комерційні
           можливості.  Зниження  цінності  біологічних  ресурсів  відбувається  через:
           руйнування місця мешкання і внаслідок відчуження земель, забруднення,
           надмірної  експлуатації,  інтродукції  нових  видів,  поєднання  негативних
           факторів деградації середовища.
                3.6 Мінерально–сировинні ресурси
                3.6.1 Проблема вичерпання природних ресурсів
                Окремі  види  корисних  копалин  можуть  використовуватись  в
           багатьох галузях народного господарства. Тому одна і таж сировина в
           різних  галузях  промисловості  має  різне  вагове  значення.  Недостача
           розвіданих  ресурсів  у  глобальних  масштабах  викликає  загальну

                                          14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19