Page 12 - 6519
P. 12

безліч локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою
           та  літосферою,  які  в  свою  чергу  можуть  бути  порушені  антропогенним
           фактором.  В  основному  він  відбувається  між  атмосферою  та  живими
           організмами.
                Кругообіг  азоту  –  один  з  самих  складних,  але  водночас  самих
           ідеальних  кругообігів.  Незважаючи  на  те,  що  азот  складає  біля  80 %
           атмосферного  повітря,  в  більшості  випадків  він  не  може  бути
           безпосередньо  використаний  рослинами,  так  як  вони  не  засвоюють
           газоподібний азот. Газоподібний азот безупинно надходить до атмосфери в
           результаті  роботи  деяких  бактерій,  тоді  як  інші  бактерії  –  фіксатори
           постійно  поглинають  його,  перетворюючи  в  нітрати.  В  процесі
           біологічного циклу нітрат – іони та іони амонію, перетворюються у білки,
           нуклеїнові кислоти і так далі. Потім утворяться відходи у вигляді загиблих
           організмів, що є об’єктами життєдіяльності інших організмів. Так виникає
           новий  цикл  кругообігу.  Неорганічним  шляхом  нітрати  утворюються  й  в
           атмосфері в результаті електричних розрядів під час гроз.
                Спостерігається зниження кількості легких іонів і загальної іонізації
           повітря  із  збільшенням  його  антропогенного  забруднення,  особливо  в
           урбанізованих  районах.  Іонізація  -  перетворення  атомів  і  молекул  в
           позитивно  і  негативно  заряджені  іони.  Міра  іонізації  визначається
           відношенням  числа  іонів  до  числа  нейтральних  часток.  Іонізація
           відбувається  під  впливом  різних  фізичних  полів,  рослинності  тощо.
           Підвищені концентрації легких іонів корисні для організму людини.
                У  багатьох  районах,  особливо  в  промислово-міських,  вміст  газових
           забруднень  вище  прийнятних  норм  (ГДК).  У  той  же  час  багато  які  газові
           викиди можуть бути залучені до процесу виробництва.
                3.3 Водні ресурси
                3.3.1 Природні води
                На  планеті  є  величезна  кількість  води,  з  якої  97,4 %  за  масою
           становлять морські та океанські води. Понад 71 % поверхні Землі покрито
           водою. Однак ніколи і ніде вода у природі не буває чистою через те, що вона
           є найкращим природним розчинником. При контакті з водою розчиняються
           перш за все тверді речовини – породи, мінерали, солі. Вода розчиняє також
           гази, що надходять з глибин землі (СО 2, H 2S, CH 4 та інші), а в контакті з
           атмосферним  повітрям  у  водах  розчиняються  О 2,  СО 2,  N 2,  тощо.  Велике
           значення  при  цьому  має  розчинена  вугільна  кислота,  яка  при  взаємодії  з
           карбонатвмісними  мінералами  переводить  їх  у  добре  розчинні
           гідрокарбонати.  Крім  того,  в  природних  водах  завжди  є  значна  кількість
           органічних  речовин  –  продуктів  життєдіяльності  та  розкладу  водних
           організмів (гідробіонтів).
                Хімічні інгредієнти природних вод поділяються на п’ять основних
           груп:  розчинені  гази,  сольові  компоненти,  біогенні  елементи,
           мікроелементи, органічні речовини.
                Запаси солоної води (океани та моря) колосальні, а прісною води
           дуже  малі  і  складають  лише  близько  3 %  від  загального  об’єму
           гідросфери.  В  даний  час  об’єм  придатних  для  використання  прісних
           вод  становить  0,3 %  загального  запасу  гідросфери  (приблизно  4  млн.

                                          12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17