Page 18 - 6519

породамирізкі, розміри тіл різноманітні.
В залежності від того, які корисні копалини переважають в
карбонатитах, вони поділяються на три групи: апатит-магнетитові;
рідкіснометальні - рідкісноземельні; флогопітові.
Скарнові родовища утворились внаслідок перетворення вміщуючих
порід під впливом проникнення в них магматичного розплаву. Скарнові
родовища дуже різноманітні за складом корисних копалин. З вапняковими
скарнами пов’язані родовища майже всіх металів, за виключенням хрому,
сурми і ртуті. Найбільше значення мають родовища заліза, кобальту, міді,
платини, вольфраму. молібдену, свинцю, цинку, золота, олова, берилію,
скандію, ніобію, рідкісних земель, урану. З нерудних корисних копалин
найбільше значення мають родовища флогопіту, графіту, хризотил-азбесту
і тальку.
Альбітитові і грейзенові родовища. Утворюються під впливом
циркулюючих залишкових гідротермальних розчинів в гранітних
інтрузивах, що призводить до перетворення їх у істотно альбітово –
польовошпатові (альбітити) і кварцево - слюдисті (грейзени) агрегати з
домішкою каситериту, шеєліту та інших рудних мінералів. Об’єднання цих
родовищ в одну групу пов’язане з тим, що вони мають спільне походження
і часто спільне розташування.
Гідротермальні родовища - дуже обширна група родовищ, які
утворилися після кристалізації магми в головному магматичному тілі і
виділення з неї газових еманацій і води. До них належать родовища
сульфідних мідних руд в шарах пісковиків, галеніт-сфалеритові (свинцево-
цинкові) родовища в карбонатних породах, родовища миш’яку, сурми ,
ртуті, флюориту.
До колчеданових належать родовища, руди яких складені переважно
сульфідами. Виникають ці родовища переважно у вулканогенно-осадових
породах (спіліт-кератофірова формація).
Серед магматичних родовищ найбільш значні родовища руд заліза,
титану, ванадію, хрому, платиноїдів, міді, нікелю, кобальту, апатиту,
алмазів, ніобію, цирконію і гафнію. Магматичні гірські породи можуть
використовуватись як будівельні (туфи, лабрадорити і ін.), абразивні
(пемза) і теплоізоляційні (пемза, перліт) матеріали.
Екзогенні корисні копалини – речовини, які утворилися на поверхні
землі або у верхній частині земної кори під впливом процесів
вивітрювання – фізичного, хімічного, біогенного руйнування, наприклад,
при дії потоків води й живих організмів. Екзогенні корисні копалини
утворюються, зокрема, на дні боліт, озер, рік, морів і океанів. Вони
формуються в результаті механічного і біохімічного перетворення та
диференціації мінеральних речовин ендогенного походження. Розрізнюють
чотири генетичні групи цих копалин: залишкові, інфільтраційні, розсипні і
осадові.
Приблизно 70 % всіх корисних копалин представлені осадовими
гірськими породами.
З метаморфізмом пов’язані родовища мармуру, корунду, сланців,
андалузиту, кіаніту, силіманіту, аргілітів та ін. Геологічні процеси, як всякі
інші, також мають перехідні стадії. Вони характеризуються своїми
особливостями і полягають в дії певних факторів. Такі фактори викликані
18