Page 10 - 6519

атмосферні, водні, грунтово-геологічні, біологічні, кліматичні, рекреаційні,
альтернативні енергетичні, мінерально-сировинні, ресурси світового океану.
Природно-ресурсний потенціал – теоретична кількість, природних
ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть бути використані в
господарських цілях.
Еколого-економічний потенціал – теоретично доступні для
використання ресурси і властивості природних систем всієї планети і її
регіонів.
Природокористування – сукупність всіх форм використання
природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.
Природні умови – сукупність живих організмів, тіл і явищ природи,
які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не
залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і
невиробничу діяльність людей (клімат).
Природний фактор – будь-який предмет чи явище, що має
безпосередній неантропогенний вплив на природне середовища.
Екологічний фактор – серед екологічних факторів розрізняють:
абіотичні, біотичні, антропогенні.
Оцінка природних ресурсів – це значення екологічної, гігієнічної,
соціально-психологічної і інших цінностей природного об’єкта.
Плата за природні ресурси – грошове покриття
природокористувачем суспільних затрат на пошук, збереження,
відновлення, вилучення і транспортування природного ресурсу.
3.1.2 Принципи раціонального природокористування
Виникнення зон екологічного лиха, регіонів кризових екологічних
ситуацій свідчить про те, що не завжди природокористування мало
раціональний характер. Раціональне природокористування має забезпечити
повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, але при цьому
зберегти високу якість середовища проживання людини. Це досягається
завдяки економній експлуатації природних ресурсів та найефективнішому
режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку
господарства і збереження здоров’я людей.
У загальному вигляді принципи раціонального
природокористування можуть бути сформульовані так:
принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів
використовується для регулювання споживання первинних переробних
ресурсів у державному масштабі;
принцип відповідності антропогенного навантаження природно-
ресурсному потенціалові регіону дозволить уникнути порушень природної
рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові
використання і відновлення;
принцип збереження просторової цілісності природних систем у
процесі їх господарського використання випливає з найважливіших
закономірностей взаємопов’язаності змін компонентів природи під
впливом антропогенної діяльності;
принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин
у процесі антропогенної діяльності зводиться не тільки до того, щоб
технологічні процеси конкретних виробництв обмежувалися циклічністю,
10