Page 11 - 6519

а й щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва,
пов’язаних між собою чи комплексністю переробки сировини, чи
постадійним її використанням;
принцип погодження виробничого і природного ритмів випливає
з того, що будь-яка екосистема і кожний її компонент підпорядковується
своєму часовому ритмові;
принцип екологічної оптимальності на довгострокову
перспективу відносно економічної ефективності поточного
природокористування визначається тим, що природні процеси, що
перебігають у часі, визначаються факторами як короткочасними, так і
тривалої дії.
3.2 Атмосферні ресурси
3.2.1 Атмосфера Землі
Атмосфера Землі – це газова оболонка, яка представляє собою
досить складну систему різноманітних газів. Склад атмосфери є
непостійним: в приземному шарі чистого сухого повітря такий (% за
об’ємом): азот – 78,08, кисень - 20,95, аргон – 0,93, діоксид вуглецю – 0,03,
неон – 0,0018, гелій - 0,000524, метан – 0,0002, криптон – 0,000114, водень
- 0,00005, оксид азоту – 0,00005, ксенон – 0,0000087, озон – 0,000002. У
повітрі завжди присутні також в малих кількостях різні домішки газуватих
речовин природного походження – вулканічні виділення з надр Землі (SO 2,
NH 3, HCl, H 2S, CO, HF тощо) і сполуки біогенного походження (СО 2, СН 4,
більш складні леткі органічні сполуки).
У повітряному басейні промислових зон та великих міст міститься
велика кількість газуватих речовин антропогенного походження.
Крім цього, в атмосфері містяться велика кількість твердих та рідких
аерозолів. Аерозолі перебувають у повітрі в динамічній рівновазі, і
тривалість їх існування залежить від дисперсності частинок та інтенсивності
турбулентних потоків повітря.
Атмосферні опади (дощ, сніг, град, мряка, роса та іній) осідають
також на поверхню Землі. Однак такі атмосферні опади мають велику
поверхню і в результаті постійного інтенсивного контакту вони
насичується різними речовинами, які здатні добре розчинятись у воді.
Особливо небезпечними є речовини антропогенного походження.
3.2.2 Ресурси окремих газів атмосфери
Особливе значення мають ресурси О 2 і СО 2. Глобально за 100 років
концентрація О 2 знизилася з 20,948 до 20,946 %. Баланс приходу і витрати
О 2 негативний. Глобально за 100 років концентрація СО 2 зросла на 14-16 %
і збільшується щорічно на 0,3 %.
Самий інтенсивний цикл – кругообіг вуглецю. Вуглець бере участь в
утворенні вуглеводів, жирів, білків та нуклеїнових кислот. Основна маса
акумульована в карбонатах на дні океану, в кристалічних породах,
кам’яному вугіллі та нафті. Основна ланка великого кругообігу вуглецю –
взаємозв’язок процесів фотосинтезу і аеробного дихання. Інша ланка
великого циклу кругообігу вуглецю уявляє собою анаеробне дихання.
Кругообіг кисню ускладнений його здатністю вступати в різні
хімічні реакції, головним чином реакції окислення. В результаті виникає

11