Page 6 - 6507

приведення освітньо-кваліфікаційних та освітньо-наукових рівнів української
вищої освіти до загальноєвропейського «знаменника». Означений
законопроект «Про вищу освіту» було підготовлено Міністерством освіти ще
в 2010 році, але його перший варіант викликав масові студентські акції
протесту і критику академічної спільноти. Зокрема, студенти мітингували
проти запланованого скорочення держзамовлення, проти обмеження
фінансування студентського самоврядування, обмеження автономії
університетів, наданнякерівництву ВНЗбільших прав для відрахування
студентів тощо.
Із 2011 по 2013 роки було підготовлено декілька законопроектів «Про
вищу освіту», але жоден із них не знайшов загальної підтримки як серед
політикуму, так і в суспільстві.
Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VIIвід 1 липня 2014 року
набрав чинності з 6 вересня 2014 року, хоча абзац третій частини другої
статті 56 набирає чинності з 1 вересня 2015 року, частина сьома статті 44 та
частина четверта статті 72 набирають чинності з 1 січня 2016 року.
Закон спрямований на забезпечення сталого соціально-економічного,
високотехнологічного та інноваційного розвитку країни за рахунок якісної
підготовки конкурентоздатного людського капіталу та посилення зв’язку
суспільства та вищої освіти і науки.
Основні нововведення Закону України «Про вищу освіту» [1]:
1 Буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство
із забезпечення якості вищої освіти . Раніше аналогом такого органу були
Вища акредитацій на комісія (ВАК), а згодом Державна акредитаційна
комісія (ДАК).
2 Суттєво буде посилено антиплагіатні норми і відповідальність за них
(обов’язкове оприлюднення наукових робіт) . Відтепер ознайомитися з
текстами дисертацій, які розміщуватимуться на сайтах вищих навчальних
закладів (далі – ВНЗ), буде легше.
3 Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих
навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у
відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть
участь у голосуванні). Заплановано, що вибори будуть відбуватися в один тур
за системою «перехідного голосу» . Таким чином, трудовому колективу ВНЗ
надається право самостійно обирати ректора, тоді як міністерство лише
фіксуватиме факт вибору .
4 Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження
перебування на посаді – не більше двох строків (5+5) .
5 Усі вищі навчальні заклади отримають право остаточного
присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишається питання
акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення). Фактично, як і раніше,
захист дисертацій відбуватиметься у спецрадах, контроль за формуванням
складу яких здійснюватиме Національне агентство із забезпечення якості

6