Page 36 - Міністерство освіти України
P. 36

Коли  більшість  ієрархів    православної  церкви  в  Білорусії  і  в  Україні
                   переходять  на  уніанство  (1596  р.),  польський  уряд  офіційно  визнає  Брестську
                   унію. А православну церкву фактично ставлять поза законом.
                               У 1668 р. константинопольський патріарх дав згоду на перехід Київської
                   митрополії  під  юрисдикцію  Московського  патріархата.  І  лише  в  1918  р.  було
                   підтримано ідею автономії  української церкви. 5.05.1920 р. було проголошено
                   автокефалію православної церкви.
                               У  1929  р.  відбулися  арешти  так  званої  “Спілки  визволення  України”
                   (СВУ).  У  січні  1930  р.  було  саморозпущено    УАПЦ.  У  післявоєнний    період
                   автокефальна  православна  церква  стає    катакомбною,  а  керівники  на  чолі  з
                   майбутнім патріархом  Мстиславом  виїздять за кордон.
                          У  період  демократизації  церковного  життя    післі  розпаду  СРСР
                   наступило  напруження    в  православному  середовищі  .  До  тепер  православні
                   церкви не об’єднались. Існують Українська Православна церква  Московського
                   патріарху  (  УПЦ-МП),  Українська  Православна  церква    Київського  патріарху
                   (УПЦ-МП), Українська автокефальна Православна церква.
                   3.1. Менш  проблематичними були в Україні процеси пов’язані з відродженням
                   Української Греко-Католицької церкви, що виникла в результаті Берестейського
                   собору 1596 р.
                                Першою спробою союзу української церкви з західною був у 1214р. із
                   застереженням, щоб “дозволено було зберегти свій грецький обряд”,
                          Друга спроба припадає на роки князювання Данила. Данило Романович,
                   організуючи хрестовий похід європейських держав проти монголо-татарської
                   навали, згодився на підпорядкування церкви під римську юрисдикцію і прийняв
                   від папи королівську корону (1254 р.) І аж в 1596 р. був скликаний собор. Тут
                   відбувався поруч і православний собор , який засудив проголошення
                   митрополитом Рогозою та його однодумцями унії з Римом, відкинув Унію та
                   позбавив духовного сану всіх, хто брав участь у православному соборі.
                          Король Сігізмунд ІІІ затвердив рішення уніатського Брестського собору,
                   а супротивників унії було проголошено злочинцями. Розпочалося справжнє
                   гоніння на православних. Православних священників кидали до в’язниць,
                   забирали церкви. Уніати заволоділи навіть Софіївським собором, однак цей
                   пам’ятник Київської Русі побудований Ярославом Мудрим ще за декілька
                   століть до унії. На цей собор претендують і автокефалісти.
                          Говорячи про національне відродження необхідно звернутись до історії
                   греко-католицької церкви. Що принесла унія українському народові ?
                          Якщо сам Брестський собор 1596 р. було проведено як насильницьку
                   акцію, то в історичній ретроспективі наслідки були не тільки негативними. Унія
                   з Римом дала можливість у період латинизації та колонізації зберегти східний
                   обряд. Унія викликала пробудження національної свідомості українців. Виникає
                   внутрішній опір, приходило усвідомлення себе як носія ознак, що сладають
                   народ, націю, виникла потреба їх захисту.
                          Унія стала засобом захисту української мови як найважливішої ознаки
                   нації.
                          Відразу після унії 1596 р. українське духовенство відкривало так звані
                   “уніатські школи” (пізніше – парафіяльні, отців василіян), які діяли в Галичині
                   до 1939 р. Такі школи стали осередками української духовності.







                                                                                                    36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41