Page 35 - Міністерство освіти України
P. 35
Дедалі постає проблема державної релігії. У кінці VIII ст. на околиці
Києва збудований християнський храм св. Іллі. Цей бог в ранній християнській
традиції був замінником верховного язичного бога – Перуна. Мали місце
виникнення іудейського та мусульманського релігійно-культурного центрів.
Однак хазарська верхівка все зробила для витіснення християн і мусульман та
на їх місце насаджували іудаїзм. Потім (кінець VIII- початок IX ст.) населення
середнього Піддіпров’я рішуче звільняється від хазарської залежності.
Суперництво Риму і Константинополя дає значний поштовх
поширенню християнства у Центральній та Південно-Східній Європі.
Константинополь посилає до слов’янських країн місіонерів Кирила і
Мефодія. Вони створили слов’янську абетку (глаголицю), переклали на
слов’янську мову ряд богославських та правових текстів. Уже у 863 р. у
Велеграді – столиці Моравії відкривається училище для підготовки кадрів
слов’янського духовенства. Великоморавська держава розповсюджує сферу
свого впливу включаючи землі верхнього Побужжя та Подністров’я. На
середину IX ст. Південна Русь опинилась в оточенні феодальних держав, які
сповідують монотеїстичні релігії: Волзька Булгарія – іслам, Хазарія – іудаїзм,
Велика Моравія, Болгарія, Візантія – християнство. Тісні зв’язки Києва з цими
країнами змушують князів шукати нову релігію, яка б сприяла зміцненню
поліетнічної держави. Важливим у цьому був похід Київських дружин на
Константинополь у 860 р. Мета походу- визнання Візантією Русі, а також
запозичення християнства. Нова віра поступово пускає коріння у
Середньодніпровській “Руській землі”. Це було досить відчутно вже наприкінці
IX ст. У цей час виникають перші монастирі, які поширюють європейську
культуру. У “Повісті временних літ” стверджується, що в оточенні князя
названо дві групи – язичницька та християнська. Після смерті Ігоря, Київський
престол посідає його дружина Ольга. Яка в жовтні 946 р. була хрещена в
Константинополі. Однак її не підтримали в християнізації Русі.
І лише обережна і далекоглядна політика Володимира приносить успіх у
питанні запровадження християнства . У 988 р. після здобуття Корсуня.
Київський князь хреститься у місцевій церкві св.Софії. Давньоруська держава
після хрещення Русі не бажала визнавати верховенвтво Візантії у галузі
політики, вона була і проти папства. Так запозичене у Візантії християнство
виявилось у кінцевому рахунку не візантійським, а руським.
2.1. Рух за незалежну монополію та українську православну церкву
розпочалося зразу після офіційного хрещення 988р., коли християнство стає
державною релігією Київської Русі. Її подальша доля значною мірою пов’язана
з історією створення (1037 р.) автокефальної Київської митрополії. У 1051 р. за
правління Ярослава Мудрого було зроблено спробу обрати на митрополичну
кафедру русина Іларіона.
Повторна спроба проголосити автокефалію Київської митрополії
проводилась при князеві Ізяславі (1447 р ), коли собор єпископів віддав
митрополичну кафедру Климентію Смолятичу. Однак і ця спроба була
невдалою.
1458 р.. Відбувся поділ Київської митрополії на дві: Литовську (Київську)
та Московську. Ще до цього поділу 1448 р. на Київську митрополію було
вибрано без згоди Константинополя Іону. Він був останнім, який мав титул
“митрополита Київського і всієї Русі”. Ця дата вважається початком автокефалії
Руської православної церкви.
35