Page 18 - Міністерство освіти України
P. 18

Дж.Фрезер  у  книзі  “Фольклор  у    Старому  заповіті”  переконливо
                   доводить
                   походження багатьох міфів і легенд, які пізніше увійшли до складу єврейської
                   Біблії.  Він  писав,  що  легенди  про  «всесвітній  потоп»,  які  він    вивчав  серед
                   народів Азії, Австралії, Америки, Африки не позбавлені фактичних підстав. Це
                   або зливи, або підвищення рівня морів, або руйнівні  цунамі. Багато елементів
                   культу  євреї  запозичили  від  сусідніх  народів.  Зокрема,  від  сусіднього
                   палестинського населення були засвоєні землеробські свята: маццот - весняне
                   свято,  яке  злилося  з  давньою  пасхою  скотарів  -  шабуот,  п’ятидесятниця  -
                   свято  жнив,  пшениці,  суккот  -  свято  кущів  на  честь  збору  плодів  та  ін.
                   Укладання  перших  п’яти  книг  Біблії,  які  отримали  назву  Тора  (закон),  або
                   «п’ятикнижжя Мойсея» було завершено і оголошено віруючим у 444 р. до н.е.
                   Інші книги Старого Заповіту були написані пізніше.
                          Усе життя віруючого єврея підпорядковане багатьом релігійно-
                   обрядовим діям і заборонам. Їх разом нараховується 613, серед них 248 повелінь
                   і 365 заборон (1).



                          Основою іудейської моралі вважається Декалог - 10 заповідей:
                          1.  Шануй єдиного Бога.
                          2.  Не сотвори собі кумира.
                          3.  Не поминай ім’я Бога без необхідності.
                          4.  Шануй день суботи.
                          5.  Шануй своїх батьків.
                          6.  Не вбивай.
                          7.  Не перелюбствуй.
                          8.  Не кради.
                          9.  Не свідчи брехливо на ближнього свого.
                          10. Не зажадай майна ближнього свого.
                          Відповідна частина заборон пов’язана із статевим життям, інші - з їжею.
                   Однією з найсуворіших заборон стосується вживання в їжу крові. За іудаїзмом
                   стверджується, що Яхве сказав євреям: «...душа кожного тіла є кров його, вона
                   душа його, тому я сказав синам ізраїлевим: не їжте крові з будь-якого тіла, тому,
                   що  душа  тіла  є  кров  його,  кожний,  хто  їсть  її,  -  знищиться»  (Левіт,  17:14).
                   Євреям дозволяється їсти лише так зване «кошерне» м’ясо, тобто приготовлене
                   у  відповідності  з  ритуалом.  На  восьмий  день  життя  маля  -  чоловічого  роду
                   підлягає  обряду  обрізання.  За  Біблією  стверджується,  що  Бог  дав  особливий
                   наказ: «Обрізайте крайню плоть вашу:і це буде знаменням заповіту між мною і
                   вами. Восьми днів від народження хай буде обрізане у вас в роди ваші кожне
                   дитя чоловічої статі» (Буття, 17:11,12).
                          Іудаїзм протиставляє євреїв іншим народам, він ставить не    євреїв поза
                   законом.
                          Тепер  в  Ізраїлі  іудаїзм  є  державною  релігією.  З  цією  релігією  тісно
                   пов’язана  така  політична  течія  єврейської  буржуазії,  як  сіонізм.  Основна  ідея
                   сіонізму  -  ідея «богообраності» євреїв як вищої раси. Прихильники іудаїзму в
                   нашій державі підтримують політику України і вважають її закони. У 1972 році
                   в Ізраїлі прийнятий закон про громадянство. Згідно цього закону повноправним
                   громадянином цієї держави рахується лише єврей по національності і повинен



                                                                                                    18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23