Page 55 - 6470

пропорційно поділяють відрізки, що об’єднують точки, значення рівня яких
підлягають інтерполяції. Після інтерполяції з’єднують точки з однаковими

значеннями; ці криві й будуть гідроізогіпсами. Порядок інтерполяції за
допомогою масштабної сітки наведений на рис. 8.3.

Рисунок 8.3 – Схема інтерполяції за допомогою масштабної сітки

(палетки)

Крім карт гідроізогіпс для цілей проектування і будівництва можуть

складатися карти глибин залягання поверхні ґрунтових вод. У залежності від

необхідної точності глибину залягання рівня ґрунтових вод показують

ізобатами через визначенні інтервали глибин – 2-5, 5-10, частіше через 0,5 м

(до глибини 10 м), що відповідає деяким загальним вимогам різних галузей

народного господарства (будівництво, меліорація земель тощо).

Для одержання даних, необхідних для побудови карти ізобат, зазвичай

бу- рять велику кількість спеціальних свердловин, рівномірно розташованих

по всій території. Карти ізобат, так само як і гідроізогіпс, будують методом

інтерполяції глибин залягання рівня ґрунтових вод. Найчастіше для

вирішення різних практичних завдань на одній і тій же топографічній основі

складають карту гідроізогіпс і глибини залягання поверхні ґрунтових вод та

карту ізоліній покрівлі або водотриву.

Аналіз карт гідроізогіпс дозволяє скласти коротку гідрогеологічну

характеристику ділянки. По карті гідроізогіпс можна визначити: 1) напрямок

руху ґрунтових вод на заданій ділянці; 2) глибину залягання ґрунтових вод у

будь-якій точці чи на будь-якій ділянці; 3) похил ґрунтового потоку; 4)

55