Page 52 - 6470

впливають штучні фактори, що обумовлені діяльністю людини. До них
відносяться експлуатація ґрунтових вод за допомогою свердловин, шурфів та

інших водозабірних споруд, скидання у водойми стічних вод промислових і
сільськогосподарських підприємств і населених пунктів.

При дослідженні ґрунтових вод для водопостачання, меліорації,
будівництва різних споруд та інших цілей велика увага приділяється

вивченню їх поверхні. Форма поверхні ґрунтових вод визначається

водопроникністю порід, умовами живлення водоносного горизонту,

конфігурацією берегів річок, в які стікають ґрунтові води, положенням

водотриву, потужністю водоносного шару тощо. Про форму поверхні можна

судити по картам гідроізогіпс, або гідроізобат.

Гідроізогіпсами називаються лінії, які з’єднують точки рівня ґрунтових

вод з однаковими абсолютними висотними відмітками (рис. 8.1). Для

побудови карти гідроізогіпс вимірюють рівні в ряді точок на площі

розповсюдження водоносного горизонту (в шурфах, свердловинах,

колодязях), при цьому заміри проводять протягом незначного відрізку часу.

Карту гідроізогіпс треба складати тільки за результатами одночасних або

близьких за часом (один – два дні) замірів або за сезонами року.

Крім карт гідроізогіпс будують карти однакових глибин залягання

ґрунтових вод – карти ізобат. Ізобатами називаються лінії, що з’єднують

точки з однаковими глибинами залягання ґрунтових вод. Карта ізобат дає

уяву про райони, які мають однакову глибину залягання підземних вод.

По карті гідроізогіпс встановлюють напрям течії ґрунтових вод. Цей

напрям завжди буде перпендикулярний до гідроізогіпс, оскільки ґрунтові

води можуть рухатися тільки від більших висотних відміток до менших.

Лінії, по яких рухаються підземні води при сталому руху та не змінюються в

часі, називаються лініями току.

За картою гідроізогіпс вирішують важливі практичні завдання:

проектування водопостачання на базі ґрунтових вод, розробка осушувальних

заходів, вибір площадок під промислові чи цивільні споруди тощо.

52