Page 51 - 6470

верховодка досягає на весні та восени, а літом в посушливі роки може зовсім
бути відсутньою.

Ґрунтові води широко розповсюджені в верхній частині земної кори. Це
води першого від поверхні постійного водоносного горизонту, який залягає

на першому регіонально витриманому водотривкому шарі. Водоносним
горизонтом або шаром називається товща пухких або тріщинуватих гірських

порід, яка заповнена вільною гравітаційною водою. Водотривом є

водопроникна порода, яка підстеляє водоносний шар. Відстань від поверхні

ґрунтових вод до водотриву називається потужністю водоносного горизонту.

Ґрунтові води характеризуються такими особливостями:

1. Область їх живлення звичайно збігається з областю поширення.

2. Основні джерела живлення – атмосферні, поверхневі і конденсаційні

води.

3. У більшості випадків ці води безнапірні, тобто поверхня ґрунтових

вод, що сполучається з атмосферою, зазнає тільки атмосферного тиску; вона

зветься вільною поверхнею.

4. Режим ґрунтових вод зазнає безпосередній вплив

гідрометеорологічних факторів, що зумовлює сезонні коливання рівнів,

дебіту і хімічного складу.

5. Ґрунтові води гідравлічно пов’язані з поверхневими водотоками і

водоймами – річками, озерами, заболоченими ділянками.

Поблизу великих річок річні амплітуди коливань рівня ґрунтових вод

досягають 3-4 метрів. Найбільші рівні спостерігаються в період повеней із

деяким запізненням по відношенню до максимальних рівнів води в річках.

Під час повеней річкові води протягом деякого часу можуть просочуватися в

породи берегів та змішуватися з ґрунтовими водами, внаслідок чого їх

хімічний склад змінюється.

Вдалині від річок та озер, на вододілах, амплітуди коливань рівня

ґрунтових вод складають 1 – 1,5 м і пов’язані в основному з інфільтрацією

атмосферних опадів. Крім того, на режим ґрунтових вод у багатьох випадках

51