Page 23 - 6470

подальших деформацій і подрібленню, у результаті чого відбуваються
глибокофокусні землетруси. Кінець кінцем на глибині 650-700 км або
матеріал плити повністю поглинається глибинним породами та змішується з
ними, або його властивості змінюються настільки, що сейсмічна енергія

більше не може виділятись.
З описаної загальної геологічної теорії випливає ряд висновків, які
допомагають зрозуміти природу землетрусів.

По-перше, на краях взаємодіючих плит повинно відбуватися значно
більше землетрусів, ніж у внутрішніх частинах плит. Це – так звані
міжплитові землетруси. Однак, як показує показує карта (рис.3.2),

землетруси на плитах усе ж бувають, але ніякого логічного пояснення цим
землетрусам тектоніка плит не дає. Такі внутрішньоплитові землетруси
виникають, очевидно, під дією більш локальної системи напружень,

пов’язаних, можливо, зі змінами температури, глибини залягання та міцності
поверхневих порід.
По-друге, із-за того, що на плити діють сили різних напрямків (див.
рис.3.2), механізм і розміри джерел землетрусів виявляються різними в

різних частинах плити (див. рис.3.3). Тільки біля 10% виникаючих на Землі
сейсмічних поштовхів відбуваються в межах глобальної системи океанічних

хребтів, і вони дають лише біля 5% сейсмічної енергії всіх землетрусів земної
кулі. При сейсмічних поштовхах, виникаючих під океанічними жолобами,
виділяється більше 90% світової енергії мілкофокусних землетрусів і більша
частина енергії проміжних і глибофокусних землетрусів (мілкофокусні – з

джерелами на глибині до 70км, проміжні – 70-300км, глибофокусні – глибше
300км, зазвичай до 600-700км). Більшість крупних землетрусів виникло в
зонах субдукції в результаті підсуву однієї плити під другу.

У відповідності до описаних вище та деяких інших геологічних процесів
корисно ввести класифікацію землетрусів за способом утворення.
Найбільш розповсюдженні тектонічні землетруси. Вони виникають,

коли в гірських породах під дією тих чи інших геологічних сил виникає
розрив. Тектонічні землетруси мають важливе наукове значення для пізнання
надр Землі та величезне практичне значення для людського суспільства,

поскільки вони являють собою саме небезпечне природне явище. Типові
приклади – Чилійське(1960), Аляскінське(1964), Таньшанське(1976), Східно-
Японське (2011).
Сьогодні ми також виділяємо вулканічні землетруси. Це ті землетруси,

які відбуваються в поєднанні з вулканічною діяльністю. При цьому
вважається, що як виверження вулканів, так і землетруси є результатом дії
тектонічних сил на гірські породи, і вони не обов’язково виникають разом.

23