Page 57 - 6469
P. 57

який носить назву «онтологія» (від грец. ontos –  суще і logos –
                            вчення).  Першим  даний  термін  запровадив  у  XVII  ст.
                            німецький  філософ  Р.  Гокленіус.  Важливо  підкреслити,  що
                            онтологія  має  на  меті  здійснити  аналіз  відношень  та
                            взаємозв’язків  між  такими  категоріями  і  поняттями,  як
                            «людина»,  «світ»,  «буття»,  «матерія»,  «свідомість»,  «час»,
                            «рух», «простір» та ін.
                                Слід сказати, що проблема буття належить до так званих
                            «вічних»  питань  філософії,  так  як  вона  стосується
                            найістотніших  засад  людського  існування,  а  отже,  й
                            світогляду людини. Питання про суть буття, способи і форми
                            його  існування  постали  в  полі  зору  мислителів  ще  з  давніх
                            часів.  У  сучасній  філософській  думці  також  існують  різні
                            погляди щодо сутності буття. Для прикладу, екзистенціалісти
                            об’єктом філософії визнають  внутрішнє буття людини, яке  є
                            неповторним  і  заперечує  «предметне  буття».  Неотомісти
                            вищою  реальністю  визнають  «чисте  буття»  –  божественне
                            першоначало,  що  має  духовний  зміст.  Представники
                            неопозитивізму вважають, що питання відношення мислення
                            до  буття  не  може  бути  предметом  філософського  аналізу,
                            оскільки  не  поширюється  на  об’єктивну  реальність,  а
                            обмежується лише безпосереднім досвідом чи  мовою.  У той
                            же час, сучасна матеріалістична філософія тлумачить буття як
                            категорію,  яка  охоплює  все  існуюче,  як  матеріальні,  так  і
                            духовні  феномени.  Буття  не  ототожнюється  і  не  зводиться
                            лише  до  матеріальних  утворень,  а  вбирає  в  себе  і  світ
                            людського  духу,  всі  духовні  явища,  котрі  за  своєю  суттю  є
                            ідеальними.
                                2. Буття, субстанція, матерія. Форми існування матерії.
                                  Потрібно  зрозуміти,  що  філософи  запровадили  термін
                            «буття»  не  просто  для  визначення  існування,  а  того,  що
                            гарантує  існування.  Тому  слово  «буття»  набуває  у
                            філософській культурі особливого змісту. Варто запам’ятати,
                            що  буття  має  певну  структуру,  в  якій  можна  виокремити


                                                           57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62