Page 45 - 6469

марксизму заснована на поєднанні матеріалізму з
діалектикою. Розуміння людини і розвиток суспільства його
прихильниками розглядається з матеріалістичних позицій.
Важливе місце в філософії марксизму посідає проблема
практики. Вона трактується як матеріальна предметно-
чуттєва, цілеспрямована діяльність людини, завдяки якій
змінюється природний і суспільний світ, зокрема сама
людина. При цьому варто зауважити, що вищим рівнем
практики Маркс і Енгельс вважали революційну зміну
суспільних відносин.
3. Екзистенціалізм.
Опрацьовуючи дану проблему, необхідно підкреслити, що
екзистенціальна філософія предметом свого вивчення обрала
внутрішній світ людини. Цьому вченню властива
ірраціоналістична тенденція, оскільки його прихильники
вважають, нібито специфіка людського буття не може бути
осягнута і виражена науково-раціоналістичними засобами.
Тому для екзистенціалістів притаманний швидше зв’язок з
літературою та мистецтвом, аніж з науковим знанням. Серед
головних проблем, осмисленням яких займалися
представники цього напрямку, можна віднести: 1) проблему
існування (екзистенції) людини, як можливості робити свій
життєвий вибір, розкрити свій потенціал, бути собою; 2)
співвідношення буття людини та буття світу; 3) проблему
свободи людини; 4) питання ставлення до смерті, як факту
конечності індивідуального буття.
Важливо усвідомити, що екзистенціальна філософія не
була однорідною. Умовно у ній виділяли так зване
«атеїстичне» крило (М. Хайдеґґер, Ж.-П. Сартр, А. Камю) і
прихильників релігійних цінностей (К. Ясперс, Г. Марсель,
М.Бубер). Також слід зазначити, що ідеї екзистенціалізму
мали помітний вплив на різноманітні течії сучасної
філософської думки.

45