Page 12 - 6469

способи та принципи організації теоретичної і практичної
діяльності; логіка – вчення про закони, форми і засоби
мислення; соціальна філософія – вчення про суспільство;
етика – вчення про мораль як форму суспільної свідомості;
естетик – вчення про прекрасне і ставлення людини до світу
через призму її художньої діяльності.
Варто наголосити, що філософія є знанням світоглядним.
Під світоглядом розуміють відношення людини до світу, яке
формується за допомогою сукупності знань, мотивів,
цінностей, ідей, ідеалів, поглядів, переконань. Зважаючи на
це, слід ознайомитися з його основними структурними
рівнями (світорозуміння, світовідчуття, світосприйняття).
Отже, філософію потрібно розглядати як теоретичний
світогляд, який має на меті осягнути всезагальне у світі,
людині та суспільстві, з’ясувати відношення мислення до
буття.
2. Міфологія і релігія як витоки філософії.
Насамперед тут необхідно сформулювати визначення
міфології, охарактеризувати її з точки зору первинної форми
суспільної свідомості. Варто собі усвідомити, що її
сутнісними рисами є: антропоморфізм – спосіб
світосприйняття, який передбачає наділення людськими
властивостями і подобою різних предметів та об’єктів живої
та неживої природи; символічно-образна мова – прагнення до
відображення світу не в абстрактних поняттях, а за
допомогою уявних образів, знаків; персоніфікація –
метафоричне ототожнення природи і людини; синкретизм –
злиття усього з усім, своєрідне поєднання в собі реального і
фантастичного, дійсного і бажаного, природного і
трансцендентного.
При визначенні змісту релігійного світогляду важливо
з’ясувати як змінилося відношення до світу у свідомості
віруючої людини. Необхідно уяснити, що для релігії
характерне подвоєння світу на земний та потойбічний, а

12