Page 52 - 6438
P. 52

прибутку вкрай великий, іноді налічує десятиліття;
                      • початок експлуатації конкретного родовища визначає стан мінерально–
               сировинної  бази  цього  ресурсу  на  багато  років  наперед,  оскільки  термін
               розробки родовищ значний;
                      • сумарні  потреби  у  видобутку  мінеральної  сировини  систематично
               зростають, кращі родовища поступово відпрацьовуються, що впливає на
               тенденцію витрат на освоєння родовищ у часі;
                      • протилежну  дію  можуть  спричинити  науково–технічний  прогрес,
               відкриття  нових  сприятливих  родовищ,  поява  нових  замінників  мінеральної
               сировини.
                      Ці факти свідчать про безперечну необхідність урахування фактора часу
               при  оцінюванні  родовищ  корисних  копалин,  але  їх  розрізненість  і  велика
               тривалість  ускладнюють  методичні  підходи  до  їх  практичного  визначення.
               Вирішувати  подібні  завдання  потрібно  на  основі  всеохонної  інформаційної
               бази і модельно–прогностичного інструментарію.
                      У  сучасних  методиках  майже  єдиним  способом  урахування  фактора
               часу є використання коефіцієнта дисконтування. Зводять кошти до майбутніх
               періодів  множенням  на  нього,  до  попередніх  років  –  діленням.  Певна
               неточність  і  спрощений  характер  цієї  процедури  є  головними  причинами
               критики  спеціалістів–геологів  і  технологів  взагалі  про  необхідність
               урахування  фактора  часу.  Вимоги  до  методу  дисконтування  вкрай  жорсткі
               порівняно з традиційними умовами, для яких він був розроблений. Разом із
               цим  трактування  самого  коефіцієнта  дисконтування  часто  дуже  формальне,
               як  то  коефіцієнт  для  зведення  різночасових  витрат,  коефіцієнт  урахування
               ризиків.  При  цьому  він  не  має  достатнього  економічного  підґрунтя.  При
               трактуванні нерівнозначності різночасових ефектів і витрат потрібно згадати
               про безперервний обіг коштів в економіці. Кожен окремий виробничий ефект
               на  підприємстві  з  часом  ініціює  додатковий  ефект.  Чим  раніше  отримують
               первинний економічний ефект, тим більший сумарний. Такий самий принцип
               застосовують  і  до  витрат:  чим  пізніше  здійснюються  витрати,  тим
               вигіднішим є рішення.
                      Технологічний  аспект  пов'язаний  з  тим,  що  ресурси  корисних  копалин
               набувають споживчої вартості лише в результаті гірничо–виробничого процесу,
               особливості якого великою мірою впливають на економічну оцінку мінеральної
               сировини. Деякі з таких передумов посилюють економічну залежність окремих
               ситуацій,  інші  –зменшують  можливості  отримання  теоретично  досяжних
               показників ефективності. В будь–якому разі йдеться про динамічні властивості,
               пов'язані з фактором часу.
                      Наприклад,  промислові  кондиційні  запаси  визначають  виробничу
               потужність  підприємства  і  термін  експлуатації  родовища.  Будь–які  зміни
               промислових запасів призведуть до зміни цих параметрів. У свою чергу, кожен
               із них чинить різний за характером вплив на рівень витрат на видобуток.
                      Соціальні  аспекти  оцінювання  запасів  корисних  копалин  дуже  складні,
               найменш розроблені і враховані в методології. Головний їх вплив спричинений
               обмеженістю  й  невідновлюваністю  запасів  корисних  копалин.  Значення


                                                                                                             51
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57