Page 33 - 6438
P. 33

В  Україні  розроблено  та  затверджено  “Методику  визначення  вартості
               запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, що надається
               у  користування”,  яка  базується  на  ринкових  підходах,  але  є  доволі
               узагальненою.
                      Для  вітчизняної  мінерально–сировинної  бази  питання  визначення
               вартості запасів та ресурсів загострюється такими обставинами:
                      1)  високий  ступінь  геологічного  вивчення  території  країни  з  реальним
               зростанням  відношення  запасів  до  прогнозних  ресурсів,  що  знижує
               вірогідність  відкриття  великих  і  навіть  середніх  за  запасами  родовищ
               (здебільшого запаси нарощуються з дрібних родовищ);
                      2)  запланований  постійний  приріст  запасів  багатьох  видів  корисних
               копалин,  в  тому  числі  нафти  та  природного  газу  (кам'яне  вугілля,  титан,
               молібден,  золото,  рідкісноземельні  метали,  фосфорити,  бентонітові  й
               вогнетривкі глини, глауконіт тощо);
                      3) відсутність у багатьох випадках привабливих для інвестора геологічних
               об'єктів, які можна освоювати. Таку ситуацію  ускладнює недосконалий аналіз
               фінансово–економічного  впливу  на  ефективність  відпрацювання  родовищ
               корисних  копалин,  що  пов'язано  з  недостатньою  розробкою  й  розрізненістю
               методологічних і методичних підходів до вартісної оцінки родовищ корисних
               копалин.
                      Об'єктами  оцінки  можуть  виступати  як  вже  відкриті  родовища  нафти  і
               газу або їх частини, так і окремі ділянки надр, що містять невідкриті ресурси
               корисних копалин, хоча зрозуміло, що в останньому випадку задача вартісної
               оцінки стає вельми важкою.
                      Замовниками  оцінки  ділянок  надр  може  виступати  як  держава  в  особі
               органів  управління  державним  фондом  надр,  органів  виконавчої  влади
               суб'єктів, так і власне надрокористувачі та інші зацікавлені особи.
                      Визначити  величину вартісної оцінки можна лише шляхом  імітаційного
               моделювання  всього  процесу  розвідки,  розробки,  облаштування  родовища,
               видобування  та  реалізації  продукції  (включаючи  іноді  збагачення  і
               технологічний  переділ).  При  цьому  повинні  бути  обгрунтовані  геологічні,
               технологічні, екологічні, економічні та інші показники, що характеризують цей
               процес.
                      Значення вартісної оцінки запасів і ресурсів ділянки надр за певних умов
               можна ототожнити з вартістю права користування надрами даної ділянки.
                      Вартістю запасів  і ресурсів ділянки надр слід вважати сумарну вартість
               запасів і ресурсів об'єктів, розташованих у межах ділянки і які мають позитивну
               вартісну оцінку.
                      Вартісній  оцінці  підлягають  всі  об'єкти  державного  фонду  надр,  які
               залучені в державне регулювання відносин надрокористування та враховуються
               при вирішенні завдань розвитку мінерально–сировинної бази.
                      В  об’єктивному  визначенні  вартості  запасів  нафти  і  газу  зацікавлені  і
               держава як власник надр, і приватні інвестори, які вкладають кошти у розвідку
               та експлуатацію родовищ.




                                                                                                             32
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38