Page 34 - 6438
P. 34
Пошукові і розвідувальні роботи на нафту і газ здійснюються за кошти
власників ліцензій (частка позабюджетних коштів у джерелах фінансування
пошуків нафти і газу перевищує 82 %). Потужним джерелом фінансування
промислових об'єктів є також власні кошти підприємств та організацій. Частка
бюджетних коштів не перевищує 10 %. За планової економіки
геологорозвідувальні роботи відділялись від промислової експлуатації родовищ,
в той час як за ринкової економіки їх вважають першими етапами комерційного
освоєння родовищ і витрати на них компенсуються з прибутків від продажу
мінеральної сировини. За транзитної економіки сучасного періоду наша держава
неспроможна і не зобов'язана фінансувати з власного бюджету необхідні
обсяги геологорозвідувальних робіт. У таких умовах проблема залучення
інвестицій в геологічну галузь з метою нарощування мінерально–сировинної
бази країни набуває особливого значення. Вирішити її можна тільки вартісною
переоцінкою всього наявного фонду родовищ України, які не експлуатуються, з
виділенням інвестиційно привабливої їх частини.
Вартісній оцінці мають підлягати об'єкти як розподіленого, так і
нерозподіленого фонду надр. Особливу увагу треба приділяти запасам
резервних родовищ нерозподіленого фонду надр, оскільки показники
економічної ефективності їх промислового освоєння не відповідають сучасним
вимогам. Причиною відсутності єдиної методики вартісної оцінки родовищ
корисних копалин і затвердженої нормативної бази є розрізненість підходів до
вирішення цієї проблеми.
Стадійність геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів
нафти і газу
Геолого-економічна оцінка як складова геологорозвідувальних робіт і
всього процесу освоєння надр також характеризується стадійністю, яка
забезпечує обґрунтованість і раціональність кожного етапу освоєння надр.
Подібно до стадій геологорозвідувальних робіт стадію ГЕО можна розглядати
як частину безперервного процесу геологічного і техніко-економічного
вивчення ділянок надр, що визначається притаманними їй об'єктами
дослідження, цілями та показниками ГЕО, вимогами до кінцевих результатів
оцінки.
Геолого-економічна оцінка є періодичним аналізом результатів геологічного
і техніко-економічного вивчення скупчень корисних копалин з метою оцінки їх
промислового значення. Вона проводиться з послідовно зростаючою детальністю
залежно від стадії геологорозвідувальних робіт та розробки родовища.
Залежно від ступеня техніко-економічного вивчення об'єкта виділяють три
стадії геолого-економічної оцінки:
– початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО–З), яка провадиться для
обґрунтування доцільності проведення пошукових робіт на об’єктах, які
підготовлені до глибокого буріння. ГЕО–3 провадиться на підставі кількісної
оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів ділянок, перспективних для відкриття
нових родовищ та подається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про
можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у
33