Page 26 - 6438
P. 26

За  цим  графіком  можна  визначити  будь–які  «порогові»  оцінки  ресурсів
               або запасів, задавшись «порогом» інтегральної ймовірності. Наприклад, 90% –
               мінімальна оцінка, 50 % – краща або базова, 10% – максимальна.
                      За  графіком  інтегральної  ймовірності  також  можна  встановити  стадію
               вивченості  родовища  –  чим  менший  діапазон  зміни  величини  запасів  при
               мінімальній  (90%,  або  0,9)  та  максимальна  (10%  або  0,1)  тим  вища  стадія
               вивченості родовища, що відповідає категорії С 1, і вище.
                      Якщо  варіації  підрахункових  параметрів  задані  не  лише  в  межах
               теоретично  можливої  точності  їх  вимірювання  або  розрахунку  (з  чим
               зустрічаються на практиці), то отримали б ще більшу невизначеність в оцінці
               загальних запасів покладу.  Це означає, що результуюча гістограма була б ще
               менш гостронаправленою і більш розмитою.
                      У  реальності  запаси  навіть  самого  добре  вивченого  родовища  з
               найпростішою  геологічною  будовою  не  можуть  бути  оцінені  з  відносною
               похибкою, кращою, ніж 10–20 %.
                      На Державному балансі зараз знаходяться запаси, отримані у результаті
               детермінованих оцінок, які приблизно повинні відповідати базовій оцінці (50%
               інтегральної  імовірності)  за  умови,  що  вони  розраховувалися  при  середніх
               значеннях підрахункових параметрів.
                      Очевидно, що чим більш точно нам відомі підрахункові параметри, тим
               більш  визначеною  є  оцінка  запасів.  Тобто,  по  мірі  вивчення  родовища
               невизначеність в оцінці його параметрів зменшується і тим самим знижується
               невизначеність оцінки запасів.

                                                          Лекція 3
                      ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ
                                                     ВУГЛЕВОДНІВ

                      Визначення  величин  запасів  корисних  копалин,  у  т.ч.  нафти  і  газу
               ускладнюється  проблемами  точності  і  достовірності  підрахунків,  які  завжди
               виконуються  із  певними  похибками.  Це  пов'язано  із  вибірковим  способом
               отримання  геологічної  інформації,  ступеня  змінності  фільтраційно–ємнісних
               властивостей колекторів та фізико–хімічних властивостей пластових флюїдів.
                      Загалом,  точність  вимірювання  (визначення) –  головна  характеристика
               якості  вимірювання,  що  відображає  близькість  результатів  вимірювання
               істинному  значенню  величини,  що  вимірюється.  Достовірність  (validity,
               adequacy) –  властивість  інформації  бути  правильно  сприйнятою,  ймовірність
               відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає
               людина.
                      Достовірність є більш широким поняттям ніж точність і визначається як
               ступінь  відповідності  отриманих  параметрів  та  дійсних,  які  характеризують
               природні  об'єкти.  Точність  запасів  є  по  суті  точністю  встановлення
               числових        значень      геолого–промислових            параметрів       родовища,       які
               визначають його розміри, умови залягання, якісну характеристику корисних
               копалин та промислову  оцінку  в цілому.  Проте  ці два терміни  пов'язані  між


                                                                                                             25
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31