Page 26 - 6438

За цим графіком можна визначити будь–які «порогові» оцінки ресурсів
або запасів, задавшись «порогом» інтегральної ймовірності. Наприклад, 90% –
мінімальна оцінка, 50 % – краща або базова, 10% – максимальна.
За графіком інтегральної ймовірності також можна встановити стадію
вивченості родовища – чим менший діапазон зміни величини запасів при
мінімальній (90%, або 0,9) та максимальна (10% або 0,1) тим вища стадія
вивченості родовища, що відповідає категорії С 1, і вище.
Якщо варіації підрахункових параметрів задані не лише в межах
теоретично можливої точності їх вимірювання або розрахунку (з чим
зустрічаються на практиці), то отримали б ще більшу невизначеність в оцінці
загальних запасів покладу. Це означає, що результуюча гістограма була б ще
менш гостронаправленою і більш розмитою.
У реальності запаси навіть самого добре вивченого родовища з
найпростішою геологічною будовою не можуть бути оцінені з відносною
похибкою, кращою, ніж 10–20 %.
На Державному балансі зараз знаходяться запаси, отримані у результаті
детермінованих оцінок, які приблизно повинні відповідати базовій оцінці (50%
інтегральної імовірності) за умови, що вони розраховувалися при середніх
значеннях підрахункових параметрів.
Очевидно, що чим більш точно нам відомі підрахункові параметри, тим
більш визначеною є оцінка запасів. Тобто, по мірі вивчення родовища
невизначеність в оцінці його параметрів зменшується і тим самим знижується
невизначеність оцінки запасів.

Лекція 3
ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ
ВУГЛЕВОДНІВ

Визначення величин запасів корисних копалин, у т.ч. нафти і газу
ускладнюється проблемами точності і достовірності підрахунків, які завжди
виконуються із певними похибками. Це пов'язано із вибірковим способом
отримання геологічної інформації, ступеня змінності фільтраційно–ємнісних
властивостей колекторів та фізико–хімічних властивостей пластових флюїдів.
Загалом, точність вимірювання (визначення) – головна характеристика
якості вимірювання, що відображає близькість результатів вимірювання
істинному значенню величини, що вимірюється. Достовірність (validity,
adequacy) – властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність
відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає
людина.
Достовірність є більш широким поняттям ніж точність і визначається як
ступінь відповідності отриманих параметрів та дійсних, які характеризують
природні об'єкти. Точність запасів є по суті точністю встановлення
числових значень геолого–промислових параметрів родовища, які
визначають його розміри, умови залягання, якісну характеристику корисних
копалин та промислову оцінку в цілому. Проте ці два терміни пов'язані між

25