Page 23 - 6438
P. 23

ділянками  та  встановлення  залежностей  між  концентрацією  ресурсів  та
               геологічними параметрами.
                      Включають у себе:
                      1. Метод порівняльних геологічних аналогій, який має наступні різновиди:
                      а)  питомих  щільностей  запасів  на  одиницю  площі  –  суть  полягає  у
               перенесенні  середньої  питомої  щільності  початкових  запасів  з  еталонної
               ділянки  на  геологічно  подібну  до  неї  розрахункову  (оцінювану)  ділянку  з
               внесенням поправочних коефіцієнтів, які враховують ступінь подібності;
                      б)  питомих  щільностей  запасів  на  одиницю  об’єму  –  суть  полягає  у
               перенесенні величини початкових запасів нафти і газу у об’ємі осадових порід
               еталонної ділянки на об’єм осадових порід розрахункової ділянки, з внесенням
               коефіцієнтів аналогій, які враховують ступінь подібності ділянок;
                      в)  величини  запасів,  що  припадають  на  усереднену  структуру  –
               перенесення  величин  початкових  запасів  структури–еталону  на  геотектонічно
               ідентичну до неї розрахункову структуру;
                      г)  структурно–імовірнісний  –  полягає  у  визначенні  щільності  запасів
               еталонних  ділянок  різних  площ  з  перенесенням  на  підняття  з  аналогічними
               значеннями площ;
                      д) метод прямого методичного моделювання  – встановлюється загальна
               модель нафтогазоутворення та нафтогазонагромадження, яка враховує: питому
               на  одиницю  об’єму  або  площі  масу  органічної  речовини;  кількість  ВВ,  яка
               може бути отримана з вихідної ОР; кількість ВВ, яка буде мігрувати і досягне
               об’єкта прогнозу; кількість ВВ, яка акумулюється в пастках об’єкту прогнозу;
               кількість ВВ, яка збереглась в пастках об’єкту пронозу.
                      2. Об’ємно–генетичний метод – полягає у визначенні  кількості  ВВ, що
               вийшли  з  вихідної  ОР  та  були  втрачені  під  час  міграції  в  породах,  воді  та
               внаслідок змін та розформування зон акумуляції або скупчень.
                      ІІ.  Історико–статистичні  –  ґрунтуються  на  принципах  аналізу  та
               екстраполяції  показників  динаміки  освоєння  природних  ресурсів  ВВ  і
               використовується          для     оцінки      прогнозних        ресурсів      об’єктів,      які
               характеризуються тривалою історією розвідки і видобутку.
                      В  основу  методу  покладений  аналіз  зміни  у  часі  таких  показників,  як
               початкові і поточні розвідані запаси, річний і накопичений видобуток, приріст
               запасів,  питомий  приріст  запасів,  з  подальшою  побудовою  відповідних
               статистичних  кривих  і  їх  екстраполяція  на  досліджувані  ділянки  з  внесенням
               поправочних коефіцієнтів.
                      ІІІ.  Евристичні  –  ґрунтуються  на  використанні  міркувань  та
               евристичних принципів (навідних питань).
                      Оцінка ресурсів виконана зазначеними методами є занадто приблизною з
               декількох причин:
                      –  складність  вибору  еталонної  ділянки,  часто  адекватної  еталонної
               ділянки просто немає;
                      – коли ділянка обрана, неясно, як визначити її межі і, відповідно, площу,
               а від цього в першу чергу залежить розрахована питома щільність;




                                                                                                             22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28