Page 27 - 6438

собою, оскільки поряд з якісними показниками (особливості геологічної
будови, склад порід, колекторські властивості та ін.) завжди розглядаються кі-
лькісні характеристики запасів корисних копалин.
Таким чином, поняття "достовірність" і "точність" при підрахунку
запасів розглядаються разом, оскільки вони доповнюють один одного.
Визначити підрахункові параметри з високою точністю неможливо,
особливо при оцінці ресурсів, де всі вони взагалі засновані на аналогіях. Це має
місце також і при оцінці запасів з тією лише різницею, що в міру збільшення
категорій від С 2 до С 1, В і А достовірність таких оцінок зростає. Але для любого
параметра існує та межа точності його визначення, перевищити який
неможливо з об'єктивних причин. Так, відкрита пористість одного і того ж
зразка керна, виміряна декілька разів поспіль, може змінюватися, наприклад,
від 16 до 20 %, а якщо говорити про декілька десятків зразків, узятих практично
з одного і того ж інтервалу, то різниця буде ще суттєвіша. Розрахована
пористість за даними інтерпретації каротажу свердловин може мати ще
більший діапазон залежно від методів каротажу і параметрів осереднения
кривих і не збігатися з виміряною на зразках. Вибір граничного (порогового)
значення пористості, по якому розділяються колектори і неколектори, також
часто неможливо суворо обґрунтувати, а тому його величина в чому
суб'єктивна. А це, у свою чергу, означає, що величина ефективної товщини, яка
напряму залежить від порогового значення відкритої пористості, також
визначається дуже неточно. Все вищесказане стосується результатів
розрахунків в одній окремо взятій свердловині, а якщо говорити про облік
закономірності зміни цих параметрів у міжсвердловинному просторі, то
зрозуміло, що такі оцінки не тільки досить приблизні, а попросту дуже грубі.
Площа структури, визначена по структурних картах, які побудовані за
даними сейсморозвідки та скоректовані з урахуванням результатів буріння, теж
часто має немалі похибки. Так, площа продуктивності одного з родовищ
Печорського моря за даними інтерпретації одних і тих же сейсмічних
матеріалів 3D, виконаної різними інтерпретаторами, склала відповідно 41,4 і
2
52,6 км , тобто розрізняється більше ніж на чверть. І це не пов'язано з
технічними помилками, а є наслідком неоднозначності в кореляції сейсмічних
горизонтів, (навіть, якщо вони тут представлені досить виразними опорними
зображеннями). Як результат, об’єм покладу, що залежить від площі
продуктивності та ефективної товщини, обидві з яких дуже неточні,
розраховується з ще більшими похибками, якими не можна знехтувати навіть
при досить гарній вивченості родовища. Що стосується інших коефіцієнтів, що
входять до підрахункових формул (2.1), (2.2), то вони ще менш обумовлені. А
тому розрахувати запаси родовища, не кажучи вже про ресурси, з тією
точністю, яка приводиться в офіційних звітних таблицях, об'єктивно
неможливо.
Оскільки всі підрахункові параметри входять в результуючу формулу у
вигляді добутку, то відносна похибка результату дорівнюватиме сумі відносних
похибок визначення кожного з параметрів. Наприклад, якщо допустити, що
підрахункові параметри відомі дуже точно (як показано в табл. 3.1), то

26