Page 27 - 6438
P. 27

собою,  оскільки  поряд  з  якісними  показниками  (особливості  геологічної
               будови, склад порід, колекторські властивості та ін.) завжди розглядаються кі-
               лькісні характеристики запасів корисних копалин.
                      Таким  чином,  поняття  "достовірність"  і  "точність"  при  підрахунку
               запасів розглядаються разом, оскільки вони доповнюють один одного.
                      Визначити  підрахункові  параметри  з  високою  точністю  неможливо,
               особливо при оцінці ресурсів, де всі вони взагалі засновані на аналогіях. Це має
               місце також і при оцінці запасів з тією лише різницею, що в міру збільшення
               категорій від С 2 до С 1, В і А достовірність таких оцінок зростає. Але для любого
               параметра  існує  та  межа  точності  його  визначення,  перевищити  який
               неможливо  з  об'єктивних  причин.  Так,  відкрита  пористість  одного  і  того  ж
               зразка  керна,  виміряна  декілька  разів  поспіль,  може  змінюватися,  наприклад,
               від 16 до 20 %, а якщо говорити про декілька десятків зразків, узятих практично
               з  одного  і  того  ж  інтервалу,  то  різниця  буде  ще  суттєвіша.  Розрахована
               пористість  за  даними  інтерпретації  каротажу  свердловин  може  мати  ще
               більший  діапазон  залежно  від  методів  каротажу  і  параметрів  осереднения
               кривих  і не збігатися з виміряною на зразках.  Вибір граничного (порогового)
               значення  пористості,  по  якому  розділяються  колектори  і  неколектори,  також
               часто  неможливо  суворо  обґрунтувати,  а  тому  його  величина  в  чому
               суб'єктивна. А це, у свою чергу, означає, що величина ефективної товщини, яка
               напряму  залежить  від  порогового  значення  відкритої  пористості,  також
               визначається  дуже  неточно.  Все  вищесказане  стосується  результатів
               розрахунків  в  одній  окремо  взятій  свердловині,  а  якщо  говорити  про  облік
               закономірності  зміни  цих  параметрів  у  міжсвердловинному  просторі,  то
               зрозуміло, що такі оцінки не тільки досить приблизні, а попросту дуже грубі.
                      Площа  структури,  визначена  по  структурних  картах,  які  побудовані  за
               даними сейсморозвідки та скоректовані з урахуванням результатів буріння, теж
               часто  має  немалі  похибки.  Так,  площа  продуктивності  одного  з  родовищ
               Печорського  моря  за  даними  інтерпретації  одних  і  тих  же  сейсмічних
               матеріалів  3D,  виконаної  різними  інтерпретаторами,  склала  відповідно  41,4  і
                         2
               52,6  км ,  тобто  розрізняється  більше  ніж  на  чверть.  І  це  не  пов'язано  з
               технічними помилками, а є наслідком неоднозначності в кореляції сейсмічних
               горизонтів,  (навіть,  якщо  вони  тут  представлені  досить  виразними  опорними
               зображеннями).  Як  результат,  об’єм  покладу,  що  залежить  від  площі
               продуктивності  та  ефективної  товщини,  обидві  з  яких  дуже  неточні,
               розраховується з ще більшими похибками, якими не можна знехтувати навіть
               при досить гарній вивченості родовища. Що стосується інших коефіцієнтів, що
               входять до підрахункових формул (2.1), (2.2), то вони ще менш обумовлені. А
               тому  розрахувати  запаси  родовища,  не  кажучи  вже  про  ресурси,  з  тією
               точністю,  яка  приводиться  в  офіційних  звітних  таблицях,  об'єктивно
               неможливо.
                      Оскільки всі підрахункові параметри входять  в результуючу формулу  у
               вигляді добутку, то відносна похибка результату дорівнюватиме сумі відносних
               похибок  визначення  кожного  з  параметрів.  Наприклад,  якщо  допустити,  що
               підрахункові  параметри  відомі  дуже  точно  (як  показано  в  табл.  3.1),  то


                                                                                                             26
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32