Page 21 - 6438
P. 21

В  нульову  категорію  заносять  вже  вироблені  (видобуті)  запаси,  в  1–шу
               категорію – запаси, які розробляються на даний час, в 2–у категорію – ті, для
               яких затверджена схема розробки і вони почнуть розроблятися у найближчий
               час,  в  3–ю  категорію  –  запаси,  проект  розробки  яких  перебуває  на  стадії
               затвердження.  Починаючи  з  4–ї  категорії  вживається  термін  ресурси,  хоча  за
               українськими мірками категорії з 4–ої по 6–ту можна віднести до запасів. До 4–
               ої  і  5–ої  категоріій  відносять  відкриті  ресурси,  рентабельне  освоєння  яких
               можливе  і,  відповідно,  проект  їх  розробки  знаходиться  в  стадії  розробки  або
               рішення  про  залучення  запасів  у  розробку  ще  не  прийнято.  До  6–ї  категорії
               входять відкриті ресурси, розробка яких малоймовірна або через їхні незначні
               розміри,  або  складнощі  вилучення,  що  робить  їх  освоєння  нерентабельним  в
               найближчий  перспективі.  До  7–ї  категорії  відносяться  ресурси,  розвідка  та
               оцінка  на  даний  час,  яких  не  завершена.  До  8–ї  категорії  відносяться  всі
               закартовані  перспективні  ресурси.  До  останньої  9–ї  категорії  відносяться
               невідкриті нелокалізовані ресурси.
                      Таким  чином,  можна  ототожнити  українські  категорії  А  і  В  з  1–ї
               категорією  класифікації  NРD,  а  категорію  С 1  дуже  умовно  за  кількісними
               характеристиками з категоріями 2 і 3 (може бути, також +4 +5 +6 додатково).
               Категорія С 2 також не має прямої аналогії і може «міститися» в категоріях з 4–
               ої по 6–ту. Категорії С 3 і D 1лок більш–менш відповідають категорії 8, а категорії
               D 1 та D 2 – категорії 9.
                      Ще більша невідповідність в це умовне зіставлення вносить той факт, що
               українська класифікація заснована на чисто детерміністичному підході (тобто
               всі  оцінки  однозначні),  а  норвезька  супроводжується  трьома  числами:
               мінімальної  (інтегральна  ймовірність  90%),  базової  (ймовірність  50%),
               максимальної (ймовірність 10%).
                      Оскільки  для  українського  фахівця  незвично  оперування  такими
               цифрами. В даному випадку мова йде  про  імовірність перевищення реальних
               запасів над отриманими оцінками, тобто при мінімальній оцінці ймовірність її
               перевищення складає 90%, а при максимальній – 10%. Технічно отримати такі
               оцінки при сучасному комп'ютерному забезпеченні досить нескладно.
                      Слід  зазначити,  що  в  тій  же  Норвегії  нафтовидобувні  компанії,
               представляючи  в державні органи балансові запаси по  класифікації  NРD, для
               внутрішніх  цілей  можуть  використовувати  інше  поділ  ресурсів  і  запасів  по
               категоріям. Наприклад, навіть державна нафтова компанія «Статойл» для своїх
               цілей ділить всі запаси і ресурси на 10 категорій, всередині яких для відкритих
               запасів є підгрупи F (ті запаси, що добуваються звичайними способами) і М (які
               добуваються із застосуванням технологій підвищення нафтовіддачі). Принцип
               класифікації  схожий  з  NРD  –  перспективи  залучення  запасів  і  ресурсів  в
               розробку.  При  цьому  ніяк  не  класифікуються  загальні  геологічні  запаси,  а
               тільки видобувні. В принципі, такий підхід вельми прагматичний. Він дозволяє
               і  компаніям,  і  державі  планувати  свої  доходи  на  найближчу  та  віддалену
               перспективу.




                                                                                                             20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26