Page 34 - 6434

заходів щодо забезпечению економічної безпеки на усіх шести рівнях. При
цьому більш високі рівні мають пріоритетне значення в забезпеченні ЕБП.
Робота тільки на нижчих рівнях безглузда і економічно неоправданна.
(Останній, у цьому випадку шостий, рівень при цьому є виділеним, його
важливість залежить від рішення низки організаційно-управлінських питань.
Якщо припустити, що цей рівень відіграє роль зворотного зв'язку в системі
управління підприємством, то важливість цього рівня прямо залежить від того,
на який рівень подається керуючий вплив і яка ступінь (ефективність) цього
впливу. Помітимо, що Законом передбачене підпорядкування головного
бухгалтера генеральному директорові підприємства (однак на практиці це не
завжди дотримується). Імовірно, для аналізу різних підприємств, структур,
ситуацій можна використовувати й кількість рівнів, відмінне від шести. Шість
рівнів, на думку авторів, - найбільш типове й зручне число для більшості
підприємств.

3.4. Принцип повного охоплення за часом
Усі події, що відбуваються, характеризуються місцем і часом
здійснення. Це стосується як подій, здатних являти загрозу ЕБП, так і подій,
що відносяться до діяльності по забезпеченню ЕБП. Для організації діяльності
по забезпеченню ЕБП надзвичайно важливо зіставити ці події, процеси в часі.
У ФГД сучасного підприємства, на якому функціонує система
бюджетування (планування), можна виділити три основні фази виробничого
процесу: планування діяльності на певний період, діяльність протягом цього
періоду, підведення підсумків і аналіз відхилень від плану. Далі цей цикл
повторюється. Таким чином, більшість подій ФГД підприємства у своєму
житті має три фази: планування, здійснення, звітність.
Стосовно справжнього моменту часу всі події ФГД перебувають або в
майбутньому часі (планування, прогнозування), у теперішньому часі
(здійснення) і в минулому (звітність). З іншого боку, підприємство в цілому, а
також будь-який підрозділ підприємства (включаючи СБ) тем або іншим
способом протягом поточного періоду часу планує свою діяльність,
прогнозуючи події, здійснює поточну діяльність, підводить і аналізує підсумки
минулих періодів. Виключення фази планування або аналізу підсумків
приведе рано або пізно до дезорганізації і самої поточної діяльності.
Якщо перенести за аналогією цей механізм на діяльність СБ
підприємства, а результатом діяльності СБ при цьому вважати забезпечення
ЕБП, здійснюване шляхом виявлення, попередження або усунення
(зменшення) погроз ЕБП, то можна прийти до наступних висновків. По-перше,
СБ підприємства повинна насамперед планувати свою власну діяльність. По-
друге, СБ повинна прогнозувати, припиняти в режимі реального часу і
виявляти постфактум випадки реалізації погроз (завдання збитків)
підприємству і вживати відповідних заходів.