Page 151 - 6415

Зростання в останні роки виплат на соціальні потреби у
ВВП України стало однією з причин незбалансованості
державного бюджету, посилення інфляційних процесів.
Принципово нова соціально-економічна ситуація, що

склалася в нашій країні, зумовлює необхідність формування
адекватної системи соціального забезпечення. Вона має
ґрунтуватися на таких засадах, які б виключали зрівнялівку і

утриманські настрої при розподілі та споживанні життєвих благ,
не послаблювали дієвість мотивів і стимулів до праці. Тому для
працездатної частини населення пріоритетне значення мають
захист його основних прав у сфері праці в умовах різних форм

власності та соціальне страхування на випадок втрати роботи,
при досягненні пенсійного віку, тимчасової чи постійної втрати

працездатності.
Держава має забезпечити за рахунок бюджетних коштів
лише мінімально гарантований рівень медицини, культури,
побутового і соціального забезпечення населення і, насамперед,

найменш соціально захищених громадян.
Принципи соціального страхування
Однією з форм соціального забезпечення є страхування, а

саме: на випадок безробіття, медичне, з тимчасової втрати
працездатності, пенсійне. Соціальне страхування незалежно від
сфери застосування ґрунтуються на принципах:

- обов’язковість соціального страхування для всіх, хто
працює за наймом;
- добровільність страхування для осіб, які підлягають

обов’язковому соціальному страхуванню з метою одержання
додаткового чи підвищеного рівня матеріального забезпечення;
- рівноправність усіх застрахованих осіб стосовно

зобов’язань щодо фінансування витрат і одержаних у результаті
цього прав і гарантій;

- особливий порядок фінансування створених фондів, що
забезпечує автоматичне відтворення коштів на виплати на
соціальне страхування;
- державні гарантії щодо виплат за соціальним

страхуванням;
- управління діяльністю фонду соціального страхування

через систему соціального партнерства під адміністративним і
фінансовим контролем держави.

143