Page 66 - 6376

2
= − + ℰ . (12)
2
12
1

Тут зліва стоїть теплова потужність , яка виділяється на ділянці; за наявності

сторонніх сил величина визначається тією ж формулою (9), що і для однорідної ділянки
кола. Останній доданок справа представляє собою потужність, яка розвивається сторонніми

силами на даній ділянці. Відмітимо, що остання величина (ℰ ) є алгебраїчною: на відміну
12
2
від вона змінює знак при зміні напряму струму .
Таким чином, рівняння (12) означає, що теплова потужність, яка виділяється на

ділянці кола між точками 1 і 2, дорівнює алгебраїчній сумі потужностей електричних і
сторонніх сил. Суму цих потужностей, тобто праву частину (12), називають потужністю

струму на ділянці кола, яка розглядається. Тоді можна говорити, що у випадку нерухомої
ділянки кола потужність теплоти, яка виділяється на цій ділянці дорівнює потужності

струму.

Застосувавши (12) до усього нерозгалуженого кола (тоді = ), отримаємо
2
1

= ℰ, (13)

тобто, загальна кількість джоулевого тепла, яке виділяється за одиницю часу в усьому колі

дорінює потужності тільки сторонніх сил. Значить, теплота виробляється тільки сторонніми
силами. Роль електричного поля зводиться до того, що воно перерозподіляє цю теплоту по

різних ділянках кола.
Отримаємо рівняння (12) в локальній формі. Для цього помножимо обидві частини

2
∗
рівняння = + на , а також врахуємо, що = 1/ і = пит . Тоді питома
теплова потужність струму в неоднорідному провідному середовищі

∗

2

пит = = + . (14)