Page 196 - 6376
P. 196

одного,  в  іншому  випадку   12  < 0.  В  окремих  випадках  можна  завчасно  так  встановити
               додатні напрями обходу контурів, щоб отримати потрібний нам знак величини  .
                                                                                                  12
                        32.5.  Трансформатори.  Трансформатор  –  електромагнітний  прилад  змінного
               струму призначений для зміни напруги мережі живлення у напругу необхідну для живлення

               електронної  апаратури.  Основною  частиною  трансформатора  є  магнітопровід  замкненої
               форми  (кільцевий,  прямокутний  та  ін.)  та  розміщених  на  ньому  обмоток.  Магнітопроводи

               трансформатора з метою зменшення втрат на вихрові струми (струми Фуко) набиваються зі

               штампованих  пластин  або  намотуються  (навиваються)  з  стрічок  електротехнічної  сталі,
               залізо-нікелевих  сплавів,  а  також  виготовляються  з  магнітом’яких  феритів.  Обмотками  є

               котушки круглої або прямокутної форми намотані мідним проводом в емальованій ізоляції.
               Обмотку кінці якої під’єднують до мережі живлення змінного струму називають первинною,

               а  обмотку  яку  під’єднуюфть  до  споживачів  електроенергії  називають  вторинною.
               Вторинних обмоток може бути декілька. Основними параметрами трансформаторів є:

                        –  номінальна  потужність  ( )  –  сума  потужностей  вторинних  обмоток
                                                           н
               трансформатора; потужність кожної обмотки визначається добутком номінального струму на
               номінальну напругу;

                        – коефіцієнт трансформації () – відношення числа витків вторинної та первинної

               обмоток;
                        – коефіцієнт корисної дії  ()–  визначається відношенням корисної  потужності  до

               підведеної:


                                                              н
                                                     =                                                    (18)
                                                         +  +  о
                                                         н
                                                              м

               де –    – номінальна потужність трансформатора;     –  потужність втрат  у  магнітопроводі
                                                                      м
                      н
               (втрати на перемагнічування і вихрові струми). Вихрові струми визначаються частотою та
               величиною зміни магнітного потоку і не залежать від навантаження;   – потужність втрат в
                                                                                        о
               обмотках (втрати на нагрівання мідних проводів обмоток).

                        Електрорушійна  сила  електромагнітної  індукції,  яка  виникає  у  вторинній  обмотці
               прямо пропорційна до числа витків у ній. Тому змінюючи число витків, можна змінювати

               напругу на виході трансформатора. Трансформатори мають високий коефіцієнт корисної дії,
               який сягає 97-98 % і не містять рухомих частин, тому є досить зручними електротехнічними

               пристроями.

                        Встановимо  зв’язок  між  вхідною  напругою     та  вихідною  –    вих .  Нехай  Ф  –
                                                                          вх
               магнітний потік в осерді. У випадку змінного струму, який змінюється за законом синуса, і
   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200   201