Page 98 - 6376

Рисунок 11 – Структура електричної дуги.

Встановлено, що добра електропровідність дуги підтримується за рахунок високої
температури від’ємного електрода через інтенсивну термоелектронну емісію. Це добре

підтверджується тим фактом, що у багатьох випадках стійку дугу можна отримати тільки за
умови, що катод має високу температуру, температура анода не має суттєвого значення. Так,

наприклад, якщо одним з електродів дуги зробити вугільний стрижень, а другим – масивну,

добре охолоджувану мідну пластину і переміщувати вугільний стрижень коло пластини (щоб
вона не могла розігрітися), то стійка дуга виникає тільки при від’ємному вугільному

електроді. Якщо ж від’ємним полюсом служить пластина, то дуга періодично запалюється і
знову гасне, а отримати її стійке горіння неможливо.

Дуговий розряд виникає в усіх випадках, коли внаслідок розігріву катода основною

причиною йонізації газу стає термоелектронна емісія. Так, наприклад, у тліючому розряді
додатні йони, які бомбардують катод, не тільки викликають вторинну емісію електронів, але

й нагрівають катод. Тому якщо збільшити силу струму в тліючому розряді, то температура
катода збільшується, і коли вона досягає такої величини, що починається помітна

термоелектронна емісія, тліючий розряд переходить у дуговий. При цьому зникає і катодне

падіння потенціалу. Дуговий розряд ми отримаємо і у тому випадку, коли введемо у
розріджений газ в якості катода металеву спіраль, розжарену струмом.

Поряд зі згаданими вище термоелектронними дугами спостерігаються і дугові
розряди іншого типу. Прикладом може служити дуговий розряд в ртутній дуговій лампі.

Така лампа попередньо відкачується і електрична дуга у ній виникає в ртутній парі. Роль
електродів тут відіграють стовпчики рідкої ртуті. Оскільки температура електродів у цьому