Page 97 - 6375
P. 97

Рівняння  (10)  називається  зведеним  рівнянням  стану.  Це  безрозмірне  рівняння

               Ван-дер-Ваальса стосується не тільки параметрів стану реального газу  , , . Воно може

               поширюватися і на калоричні величини (внутрішню енергію, теплоємність, ентальпію і т. д.).
               Іноді  неправильно  вважають,  що  рівняння  стану  у  формі  зведених  параметрів  (10)  є

               рівнянням, в якому не враховано природу речовини.  Таке врахування реалізовано в самих
               зведених  параметрах  через  включення  індивідуальних  властивостей  за  допомогою

               критичних  параметрів.  Через  універсальний  характер  рівняння  (10)  називають  законом

               відповідних  станів,  або  законом  подібності  в  термодинаміці.  А  речовини,  які
               підпорядковуються закону відповідних станів, називаються термодинамічно подібними.

                        У  математиці  доводиться,  що  до  безрозмірного  виду  можна  звести  тільки  ті
               рівняння,  в  яких  число  сталих  величин  не  перевищує  числа  незалежних  рівнянь,  які

               описують властивості даної поверхні. Для даного випадку термодинамічної подібності стану

               реальних газів таких незалежних рівнянь три: саме рівняння Ван-дер-Ваальса і два рівняння
               (9), які виражають умови в критичній точці. Отже, сталих у рівнянні Ван-дер-Ваальса три –

               ,  і – і рівнянь також три.
                        17.5. Метастабільні стани. Розглянемо деякі особливості діаграми стану і фазових

               перетворень  першого  роду  (рис. 7).  До  кривих  фазових  рівноваг  прилягають  області

               метастабільних  станів  (штрихові  лінії  на  рис. 7).  Метастабільні  фазові  стани  –  це  не
               повністю  стійкі  стани  системи  з  великим  числом  частинок,  яка  здатна  до  фазових

               перетворень  першого  роду.  Система  є  стійкою  щодо  малих  (неперервних)  змін

               термодинамічних  параметрів,  але  виявляє  нестійкість  при  появі  в  ній  нової  конкуруючої
               фази.  Це  означає,  що,  наприклад,  в  області  3  (газоподібна  фаза)  рідина  може  існувати  в

               метастабільному стані лише за певних умов. Таку рідину називають перегрітою. При цьому
               газоподібна фаза є термодинамічно стійкою. В області 2 в якій стійка рідка фаза, за певних

               умов  може  існувати  в  метастабільному  стані  пара.  Її  називають  перенасиченою  парою.  В
               області 1, де стійка тверда кристалічна фаза, за певних умов в метастабільному стані може

               існувати  рідина,  яку  називають  переохолодженою.  Існування  метастабільних  станів

               пов’язане з певними утрудненнями здійснення початкової стадії фазового переходу першого
               роду, тобто відсутністю центрів фазових переходів. Наявність метастабільних станів раніше

               ілюструваласьза  допомогою  порівняння  теоретичних  ізотерм  Ван-дер  Ваальса  і  дослідних

               ізотерм.
                        Для  аналізу  умов  стійкості  рівноваги  в  термодинаміці  використовують  залежність

               термодинамічного потенціалу Гіббса  як функції стану  =  +  ( – вільна енергія,  і
               –  тиск  і  об’єм)  від  певного  параметра  стану  системи.  Потенціал  Гіббса  визначає  напрям

               самовільного перебігу проесів для систем, які перебувають при сталих температурах і тиску.

               В системах при  =  і  =  самовільно можуть відбуватися лише при зменшенні
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102